Учитель у постконфліктному контексті: соціологічне розуміння освіти миру

Shinjiashvili, T., & Akhaladze, L. (2025). The Teacher in a Post-Conflict Context: A Sociological Understanding of Peace Education. Sociological Studios, (1), 12–20. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2025-01-12-12

У статті досліджено соціологічну роль учителів у постконфліктних контекстах, з особливим акцентом на Грузію – країну, сформовану етнічними конфліктами та великомасштабним внутрішнім переміщенням. Спираючись на теорії освіти миру і якісні методи дослідження, у статті аналізуємо те, як учителі діють як агенти примирення, соціальної згуртованості та трансформації в суспільствах, глибоко вражених травмою й конфліктом. Об’єднавши теоретичні внески Йохана Галтунга, Пауло Фрейре та Бетті Рірдон, у статті підкреслюємо, як освіта може стати механізмом сприяння діалогу, критичному мисленню й інклюзивним наративам. Емпіричні дані взяті з інтерв’ю з грузинськими вчителями, які працюють у внутрішньо переміщених й етнічно різноманітних регіонах, таких як Шида Картлі, Самегрело та Марнеулі. Отримані результати свідчать, що вчителі діють не лише як передавачі знань, але і як агенти емпатії, критичного мислення й міжкультурного діалогу. Незважаючи на обмежену інституційну підтримку та прогалини в навчальних програмах, багато вчителів займаються неформальною педагогікою миру, орієнтуючись на проблеми травми, історичних наративів і довіри. У дослідженні підкреслено необхідність підходів до навчання з урахуванням травми, інклюзивних підручників й узгодженої освітньої політики, орієнтованої на мир. Зроблено висновок, що за відсутності системної підтримки вчителі залишаються життєво важливими для побудови культури миру. Випадок із Грузією свідчить, що освіта миру не просто є теоретичною конструкцією, а невідкладною педагогічною та соціально-політичною відповіддю на поточні постконфліктні виклики.