СЕМАНТИЧНА КООРДИНАТА ПОЕМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА “НАЙМИЧКА”

КУРАНОВА, С., ЗЕРНЕЦЬКИЙ, П. (2024). SEMANTIC COORDINATE OF TARAS SHEVCHENKO’S POEM “NAIMYCHKA”. Shevchenko Studies(1 (27)), 230–251. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/230-251

Вступ. Семантична координата дискурс-портрета мовної особистості пов’язана зі змістовою інтерпретацією знака, співвідношенням знака і значення, це сукупність знань письменника про світ: вони відбиваються у відповідній системі понять, категорій тощо. Такі поняття, категорії пов’язані з відповідними референтами та особистісними смислами комунікантів. Моделювання семантичної координати дискурс-портрета мовної особистості відбувається двома шляхами: один із них передбачає дослідження семантико-рольових конфігурацій та їх послідовностей, другий — вивчення семантичних міжпропозитивних відношень. Основною одиницею аналізу є пропозиція як інваріантний зміст декількох логічно еквівалентних речень. Такого роду розвідки могли б стати новим ефективним інструментом лінгвістичного прочитання творів Тараса Шевченка.
Методи. Для дослідження поеми Тараса Шевченка “Наймичка” було використано такі методи: семантико-рольовий аналіз, що зосереджується на дослідженні наявних у тексті семантико-рольових конфігурацій (решіток) та їх послідовностей. Було досліджено 488 семантико-рольових конфігурацій.
Результати. Визначено частотність семантико-рольових конфігурацій, виявлено характер їх співвідношення з прототиповими решітками, зафіксовано випадки диверсифікації семантико-рольових структур, як-от: випущення, мінізацію, подвоєння, суміщення, розширення набору характеристик ролі, метафоризацію. З’ясовано, що найбільш частотними є конфігурації з агенсами, патієнсами, локативами та бенефактивами; найтиповішими є двокомпонентні конфігурації, їхня кількість становить 42% від наявних у тексті. Виявлено, що тексту поеми Тараса Шевченка “Наймичка” не властиві повторювані семантико-рольові конфігурації.
Висновки. Було розкрито, що текстова модель поеми “Наймичка” є динамічною, насиченою подіями, дії майже не повторюються; мовлення персонажів є природним та реалістично відтвореним. Авторське мовлення схарактеризоване як оцінне, емотивне та “кінематографічне”.
_____________
Список використаних джерел
Зернецький, П. В. (1992). Речевое общение на английском языке (Коммуникативно-функциональный анализ дискурса). Либідь.
Куранова, С. І. (2020). Семантична координата моделювання дискурс-портрета мовної особистості. Мовознавство, 2, 59 – 74. DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-004
Дж. Лакофф (1981). Лингвистические гештальты. Новое в зарубежной лингвистике, Х, 350 – 368.
Почепцов Г. Г. (2013). Избранные труды по лингвистике. Нова Книга.
Филлмор, Ч. (1981) Дело о падеже. Новое в зарубежной лингвистике, Х, 369 – 495.
Филлмор, Ч. (1981) Дело о падеже открывается вновь. Новое в зарубежной лингвистике. Х, 496 – 530.
Шевченко, Т. Г. (1982). Кобзар. Дніпро.
Anderson J. (1977). On case grammar: prolegomena to a theory of grammatical relations. Humanities Press.
Beaugrande R. de (1980). Text, discourse, and process: Toward a multidisciplinary science of text. Longman.
Dijk T. A. van. (1997). The study of discourse. Discourse as structure and process. London, 1, 1 – 34.
Dijk T. A. van. (2006). Discourse, context and cognition. Discourse studies. London, 8 (1), 159 – 177.
Dijk T. A. van. (2019a). Macrostructures. An Interdisciplinary Study of Global Structures in Discourse, Interaction, and Cognition. (2nd digital ed.). Lawrence Erlbaum Associates. https://doi.org/10.4324/9780429025532 
Dijk, T. A., van. (2019b). Recalling and Summarizing Complex Discourse. (2nd digital ed.). De Gruyter https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=ZnqVDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA49&dq=T.van+Dijk&ots=GcbPE8nqZQ&sig=pJTImX9a5TpWgExribdGr1bI_wc&redir_esc=y#v=onepage&q=T.van%20Dijk&f=false DOI:10.1515/9783110837537-004
Dijk T. A. van. (2023). Analyzing frame analysis: A critical review of framing studies in social movement research, Discourse Studies, 25, (2), 153–178. https://doi.org/10.1177/14614456231155080
Fetzer, A. (2018). Discourse analysis. Methods in Pragmatics, 395-424. https://doi.org/10.1515/9783110424928-016
Fetzer, A. (2020). “And I quote”: forms and functions of quotations in Prime Minister's questions. Journal of Pragmatics, 157, 89–100. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.05.004  
Fetzer, А. & Witczak-Plisiecka, I. (2021). Argumentative, political and legal discourse. In Michael Haugh, Dániel Z. Kádár, & Marina Terkourafi (Eds.), The Cambridge Handbook of Sociopragmatics, 520 – 543. https://doi.org/10.1017/9781108954105.027  
Fetzer, A. (2022). Doing things with discourse in the mediated political arena: participation and pluralism of discursive action. Pragmatics and Society, 13(5), 769 – 792. https://doi.org/10.1075/ps.21025.fet 
Fetzer, Anita (2023). Context: theoretical analysis and its implications for political discourse analysis. Handbook of political discourse, 164-179. https://doi.org/10.4337/9781800373570.00020