Візуальний текст або “слова на волі”: від футуризму через конкретну поезію до мережевої літератури

Павловска, А. Й. (2019). Visual text or "words-in-freedom" from Futurism through concrete poetry to electronic literature. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(7), 90–101. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2019.1.06

Мета статті — показати зміни, які відбуваються в літературному тексті  під впливом візуального мистецтва. Початком аналізу взято пограниччя XIX i XX ст., коли під впливом авангардних митців Гільйома Аполлінера і Стефана Малларме відбулися зміни у сприйнятті семантичного значення поезії, що призвело до зростання ролі візуальної структури тексту. На початку XX ст. необхідність змін у сфері літератури і образотворчого мистецтва відзначали  митці, пов'язані з футуризмом, такі як Філіппо Томмазо Марінетті, який проголосив у  „одноднівках” і маніфестах різними мовами гасло  parole in libertá – “слова на волі”. У Польщі таку роль відіграли Бруно Ясенський (1901-1938), Станіслав Млодоженєц (1895-1959), Александер Ват (1900-1967), Анатоль Стерн (1899-1968) та Титус Чижевський (1880–1945), який представив багатозначну реальність в поезії про „механічний інстинкт”. Зацікавлення новітньою типографією виявляли після Першої світової війни і в міжвоєнний період Великого Авангарду митці, пов'язані з дадаїзмом і польською групою „a.r”. Тут на особливу увагу заслуговують піонерські пошуки в сфері використанні шрифтів і „функціонального  друку” Владислава Стшемінського (1893-1952). Наступним важливим етапом у розвитку нового підходу до синестезії тексту і образу були 60-ті роки XX ст. i „конкретна поезія” (Євген Гомрінгер, брати Августо і Гарольдо де Кампос з Бразилії, Оувід Фахльстром). У Польщі безперечним лідером цього руху є Станіслав Друждж (1939-2009), який створив так звані „проектоформи”. У ХХІ ст. еманація тісного поєднання поезії з образотворчим мистецтвом — це мережева література або electronic literature, названа також цифровою, чи html. Митці цієї генерації пишуть твори із застосуванням комп'ютера і з призначенням ком'ютера головним носієм/медіумом їх творів. Серед авторів можна назвати письменників молодого покоління Роберта Щербьовського, Радослава Новаковського, Славомира Схути.