Синтез і властивості моно- та дихромофорних флуоресцентних зондів для детекції АТФ
Тип публікації :
Автореферат
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Бугера Олександра Ігорівна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Бугера, О. І. (2018). Синтез і властивості моно- та дихромофорних флуоресцентних зондів для детекції АТФ [Автореф. дис. канд. хім. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4739
[ДСТУ] Бугера О. І. Синтез і властивості моно- та дихромофорних флуоресцентних зондів для детекції АТФ : автореф. дис. … канд. хім. наук : 10 Природничі науки. Київ, 2018. 23 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4739 (дата звернення: 25.07.2026).
Дисертаційна робота присвячена дизайну і синтезу флуоресцентних зондів для детекції АТФ на основі 3-гідроксифлавонів та вивчення взаємозв’язку структура – ефективність у визначенні АТФ методами флуоресцентної спектроскопії, дослідженню афінітету, селективності та меж детекції АТФ для синтезованих сполук.
Встановлено, що переважну більшість досліджених 3-гідроксихромонів і 3-гідроксихінолонів можна використовувати у якості флуоресцентних зондів для видначення АТФ у межах, які перевищують межі його фізіологічних концентрацій, а саме: 1 – 50000 мкМ. Внаслідок послідовного утворення кількох флуоресцентних комплексів межі визначення АТФ з допомогою 3-гідроксифлавонів є мінімум на порядок більшими ніж у випадку інших відомих зондів і складають 3-4 порядки концентрації АТФ. Показано, що афінітет і селективність 3-гідроксифлавонів до нуклеозид фосфатів можна регулювати шляхом зміни природи замісників та їх положення в молекулі. Знайдено, що флуоресцентна відповідь біхромофорних
молекулярних пінцетів при зв'язуванні з АТФ є кращою за параметрами інтенсивності сигналу, відстані між смугами збудження вільного зонду та його комплексу з АТФ та меж детекції АТФ.
Ключові слова : флавонол, молекулярний пінцет, флуоресцентний зонд, АТФ, АДФ, АМФ, ГТФ, спектрофотометрія, флуоресцентна спектроскопія.
Встановлено, що переважну більшість досліджених 3-гідроксихромонів і 3-гідроксихінолонів можна використовувати у якості флуоресцентних зондів для видначення АТФ у межах, які перевищують межі його фізіологічних концентрацій, а саме: 1 – 50000 мкМ. Внаслідок послідовного утворення кількох флуоресцентних комплексів межі визначення АТФ з допомогою 3-гідроксифлавонів є мінімум на порядок більшими ніж у випадку інших відомих зондів і складають 3-4 порядки концентрації АТФ. Показано, що афінітет і селективність 3-гідроксифлавонів до нуклеозид фосфатів можна регулювати шляхом зміни природи замісників та їх положення в молекулі. Знайдено, що флуоресцентна відповідь біхромофорних
молекулярних пінцетів при зв'язуванні з АТФ є кращою за параметрами інтенсивності сигналу, відстані між смугами збудження вільного зонду та його комплексу з АТФ та меж детекції АТФ.
Ключові слова : флавонол, молекулярний пінцет, флуоресцентний зонд, АТФ, АДФ, АМФ, ГТФ, спектрофотометрія, флуоресцентна спектроскопія.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
102 Хімія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.16 MB
Контрольна сума :
(MD5):b43ec826bf42838926cda170cf402387
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International