ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ПРОГРАМОВИХ ДОКУМЕНТАХ ТА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Obushnyi, M. (2017). PROBLEMS OF UKRAINIANS’ POLITICAL CONSOLIDATION IN PROGRAM DOCUMENTS AND ACTIVITIES OF UKRAINIAN POLITICAL PARTIES. Українознавчий альманах(21), 72–82.

У статті проведено аналіз програмних положень низки українських політичних партій щодо політичної консолідації українців, діяльність яких припадає на ХХ ст. до проголошення незалежності України. Показано, що кожна партія проблему консолідації українців розглядає крізь призму свого ідеологічного спрямування з урахуванням тих умов, у яких розгортається її діяльність. Обґрунтовано теоретичну значимість і практичну потребу консолідації в умовах роз’єднаності українців між сусідніми державами, а також у контексті здійснення революційних перетворень в Україні. У цьому контексті проаналізовано, зокрема, програмову тезу загальнонаціональної Революційної української партії (РУП), у якій міститься, чи не вперше в українському партійному будівництві, заклик до членів партії та інтелігенції зконсолідуватися, відмовитися від культурництва і аполітичності та активно включитися у боротьбу за національну незалежність. Ця програмова теза РУП була розвинута та підтримана іншими українськими політичними партіями, як тими, що додержувалися національно-державницької, так і соціалістичної спрямованості.У період української національно-визвольної революції 1917-1921 рр. консолідаційну роботу з українцями проводила Українська Центральна Рада (УЦР) та партії, що входили до неї. Проте, цю їх роботу не можна вважати достатньою у плані консолідації українців не тільки у період завоювання влади, але і особливо на її утримання. Ключові слова: політична партія, програма політичної партії, консолідація українців, націонал- державницький напрям, самостійницький напрям, соціалістична спрямованість, націоналізм.