Візія жінок у контексті появи і функціонування піфагорійської школи

Туренко, В. (2020). Візія жінок у контексті появи і функціонування піфагорійської школи. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(16), 53–57. https://doi.org/10.17721/sophia.2020.16.11

На основі класичних античних джерел і найсучасніших фундаментальних наукових праць досліджено і розкрито специфіку існування жінок у ранній давньогрецькій філософській школі, що заснував Піфагор.Виділено три ключові причини, що обумовили повноцінне існування жінок нарівні із чоловіками у піфагорійській традиції: соціально-політична, доктринальна і вітальна. Відповідно, такий високий статус жінки для піфагорійців обумовлений не лише певними соціально-політичними умовами Великої Греції, точніше, навіть самого м. Кротон, але й тим, що сам фундатор школи, Піфагор, на відміну від інших ранніх давньогрецьких мислителів, отримав філософські знання саме від жінки, дельфійської піфії Фемістоклеї.Доведено, що доктринальна причина пов'язана з тим, що сам Піфагор проповідував рівність жінок. Якщо б він проповідував протилежне щодо соціально-політичної ролі жінки у зазначеному географічному регіоні, його б не лише не сприйняли, але навіть і вигнали.Обґрунтовано, що наявність жінок у цій філософській традиції не є пізньоелліністичною фікцією, а доконаним фактом, з огляду на наявні джерела учнів Арістотеля – Дікеарха й Арістоксена, що свідчать про досить розгалужену систему залучення жінок до функціонування піфагорійства.Запропоновано авторську дихотомію відомих нам представниць зазначеної філософської школи: псевдоепіграфічна й аграфічна. Відповідно, аграфічні відомі нам лише згадуванням у тих чи інших античних джерел, тоді як про псевдоепіграфічні нам відомо не лише імена, а й збережені праці та листи, що приписані піфагорійським мислителькам.