Кримський конфліктогенний вузол: колоніальні виміри

Грабовський, С. (2019). Кримський конфліктогенний вузол: колоніальні виміри. Українознавчий альманах, (25), 54-60. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.25.9

Стаття присвячена окресленню та дослідженню низки важливих сюжетів історії та сьогодення Криму. Автор звертається до дослідження російської колоніальної політики на півострові. Ця політика мала наслідком нищення кримськотатарського народу та цілеспрямоване заселення Криму специфічними категоріями населення з «материкової» Росії, а згодом – і з радянської України. Колоніальний тиск царської влади після 1917 року на незначний період змінився ствердженням кримськотатарського націонал-комунізму як модернізаторського антиколоніального руху. Проте з другої половини 1930-х колоніальна політика на півострові відновилася, а в 1944 році втілилася в насильницькій депортації корінних народів, передусім кримських татар. Аж до другої половини 1980-х Кремль намагався взагалі не допустити повернення кримських татар на історичну батьківщину. Тільки у часи перебудови влада СССР погодилася дозволити таке повернення, проте намагалася одночасно всіляко його дозувати. Одночасно Кремль розгорнув спецоперацію з метою виводу Криму з-під української юрисдикції та закріплення його статусу як російської колонії. Тоді це не вдалося внаслідок розпаду СССР, проте ціль залишилася незмінною; російська анексія Криму була здійснена у 2014 році. Автор аналізує причини того, що російська пропаганда змогла ефективно вплинути на значну частину кримського населення. Стаття показує неефективну політику офіційного Києва з мінімізації наслідків російського колоніалізму на Кримському півострові у 1991-2014 роках. У статті предметом дослідження є також новітній етап колонізації Криму Росією, який розпочався у 2014 році. Автор робить висновки, що в останні роки до традиційних конфліктогенних чинників на Кримському півострові додалися нові, які вимагають ретельного вивчення.