ЄВРЕЙСЬКІ ПОГРОМИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

Dvorkin, I. (2021). JEWISH POGROMS OF THE LATE 19th – EARLY 20th CENTURY IN CONTEMPORARY UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY. Almanac of Ukrainian Studies(29), 66–73. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.9

Стаття аналізує сучасні тенденції в українській історіографії єврейських погромів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розглядаються узагальнюючі праці з історії України, спеціальні роботи, присвячені антиєврейському насильству, та дослідження більш широких дотичних проблем, що побачили світ в останні два десятиліття. Проаналізовано загальний контекст робіт, їхні джерела, вплив попередніх досліджень, висновки до яких приходять автори тощо. Проаналізувавши дослідження, можна побачити, що погроми були в основному результатом модернізації, внутрішньої міграції, переселення в Україну робітників із російських провінцій імперії Романових тощо. Погроми також розглядаються в контексті соціальних та революційних рухів. Зокрема, насильство, на думку дослідників, призвело до появи сіонізму. Також євреї брали активну участь у лівому русі, ставши жертвою радикальних російських націоналістів та шовіністів-чорносотенців.У сучасній українській історіографії наявні спеціальні праці, присвячені погромам першої та другої хвиль, яких, проте, не так вже й багато. Їх автори з‘ясовують причини та наслідки погромів, значення насильства для єврейської громади та українсько-єврейських відносин, ставлення влади та суспільства до цих актів насильства тощо. Сучасні українські історики досліджують проблему погромів у різних контекстах: історії різних регіонів України, громад окремих міст, України в цілому; історії українського селянства, монархічного та чорносотенного руху в Україні, революційних події 1905-1907 рр., міграційних процесів на українських землях, формуванні модерних націй, життя та діяльності видатних діячів тощо.Автори проводять повноцінні дослідження з використанням широкої джерельної бази, включаючи архівні матеріали, які, однак, часто мають фактографічний характер. У нас також є концептуальні дослідження, які посилаються на широку історіографію проблеми, включаючи зарубіжну. Ці твори часто звертають увагу читача на більш широкий - імперський, модернізаційний або міграційний контекст. Важливо, що дослідники вбачають в єврейському населенні акторів саме української історії. Через це їх набагато менше цікавить майбутнє євреїв, які залишили українські землі, ніж дослідників єврейської історії.