ОСНОВНІ УМОВИ, МЕХАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСТВА У ПОСТКОЛОНІАЛЬНУ ДОБУ

Voropayeva, T. (2017). BASIC CONDITIONS, MECHANISMS AND FACTORS CONSOLIDATION OF UKRAINIANNESS IN THE POST-COLONIAL ERA. Українознавчий альманах(21), 36–40.

В умовах неоголошеної гібридної війни Росії проти України значно актуалізується проблема  консолідації українства як транскордонної, трансдержавної і трансконтинентальної спільності. Зростає інтерес до  вивчення умов, чинників та механізмів такої консолідації. Адже проблема консолідації українства у постколоніальну добу є  однією з ключових у сучасному українознавстві. Оскільки українознавство утверджується сьогодні як інтегративна  наука, то у зв’язку з цим необхідно чітко розрізняти різні рівні інтегративності (комплекс, синтез, інтеграція), які  співвідносяться з полідисциплінарними, міждисциплінарними й трансдисциплінарними методологічними стратегіями.  Інтегративний підхід до вивчення поставленої проблеми передбачає пошук спільного поняття для позначення всіх  процесів об’єднувального характеру (згуртування, консолідації, інтеграції, солідаризації), які відбуваються в середовищі  українства. Таким спільним поняттям є термін «кон’юнктивні процеси» (на відміну від «диз’юнктивних процесів»). У  постколоніальних країнах найшвидше і найпростіше відбувається консолідація на мікрорівні, а найважче – на макрорівні  (через низький рівень суспільної довіри й соціальної відповідальності, через недостатньо розвинуте громадянське  суспільство тощо). Новітня історія України показує, що консолідація на мезо- і макрорівнях у постколоніальному  українському суспільстві гальмується недостатнім рівнем самоорганізації громадян у багатьох регіонах держави,  відсутністю конструктивних вертикальних зв’язків між громадянами і владою, тривалою авторитарністю державного  управління, існуванням неадекватних суспільно-політичних уявлень, деформаціями ментальності, світогляду та  поведінки людей в умовах колоніалізму й неоколоніалізму. Головними чинниками транскордонної консолідації українства є  спільні архетипи й уявлення, цілі та цінності, потреби та інтереси, горизонтальний колективізм, взаємна довіра та  взаємодопомога, спільні завдання і спільна діяльність, спільна пам’ять і спільна ідентичність, патріотизм, національна  ідея, діалогічні взаємини, кооперантна взаємодія, активність громадянського суспільства, дієвість авторитетних  (неолігархічних) еліт, демократичний стиль лідерства й керівництва, спільний ворог тощо). Дуже важливим є  домінування кон’юнктивних практик над диз’юнктивними, а також баланс вертикального та горизонтального напрямків  кон’юнктивних процесів.  Ключові слова: консолідація, згуртування, інтеграція, інклюзія, кон’юнктивні процеси, українство, громадяни  України.