ТОПОНІМІКА ЄВРОПИ НА МАПІ УКРАЇНЦІВ XVI–XVIII СТОЛІТЬ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 червня 2023 р.
Автор(и) :
ДИДИК-МЕУШ, Ганна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
5
ISSN :
2786-5908
Початкова сторінка :
40
Кінцева сторінка :
45
Цитування :
[APA 7] ДИДИК-МЕУШ, Г. (2023). ТОПОНІМІКА ЄВРОПИ НА МАПІ УКРАЇНЦІВ XVI–XVIII СТОЛІТЬ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК). Folia Philologica, (5), 40–45. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2023/5/6
[ДСТУ] ДИДИК-МЕУШ Г. ТОПОНІМІКА ЄВРОПИ НА МАПІ УКРАЇНЦІВ XVI–XVIII СТОЛІТЬ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК). Folia Philologica. 2023. № 5. С. 40—45. DOI: 10.17721/folia.philologica/2023/5/6 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті йдеться про топоніміку Європи і про те, як українці XVI–XVIII ст. іменували географічні назви європейського континенту, як їхні уявлення відображені в мові, мають вербальну кодифікацію. Українські писемні пам’ятки дають змогу досліджувати життя наших предків у багатьох його виявах, вивчати матеріальну та духовну культуру, зібрати лексичну спадщину носіїв української мови XVI–XVIII ст. і на основі цього подати їхній мовний портрет і відтворити мовну картину світу українців, їхні уявлення про себе та своє довкілля, а також уявлення про світ – далекий і близький, чужі краї, звичаї та обряди. Слова, які відображають і зберігають упродовж століть досвід мовців, «є основними елементами системних засобів і функціонують як субстрати, цементуючи мовленнєві утворення, зокрема словосполучення». Особливу увагу звернено на топоніми та топоапелятиви, зокрема на гідроніми, а саме: назви морів. Топоапелятиви МОРЕ та ОКЕАН (на відміну від сучасних відповідників) були синонімами і в уявленні українців номінували великий водний простір. Топоніми (зокрема, проаналізовано гідроніми – власні назви морів, розташовані на європейському континенті) засвідчують, що на позначення одного гідрооб’єкта українці використовували 2–4 назви, отож система географічних найменувань на карті Європи не була ще усталена. Дослідження дало змогу підтвердити думку багатьох істориків мови: географічна лексика – один із найбільш давніх пластів, що містить цінну інформацію для широких міждисциплінарних досліджень: мовознавчих, культурологічних, історичних, археологічних, етнографічних тощо.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
336.93 KB
Контрольна сума :
(MD5):ddfc8d9a0866e1c96910e79f47146025
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International