Вернакулярний сад як елемент міського ландшафту (порівняльний аналіз прикладів у Києві та Пряшеві)

Butsykina Y. Vernacular garden as urban landscape element (сomparative analysis of Kyiv and Prešov cases). Українські культурологічні студії. 2024. № 1 (14). С. 60-65.

Вступ . Метою статті є порівняння вернакулярного садівництва в міських ландшафтах України та Словаччини через його здатність посилювати залучення мешканців і зменшувати рівень байдужості та відчуження.
Методи . Ключовою для дослідження є ідея С. Лехтінен про міську естетику як компроміс, що підкреслює важливість взаємодії з недосконалістю міста для досягнення міської гармонії. Дж. Джексон і П. фон Бонсдорф пропонують контрастні погляди на концепти ландшафту та міського середовища. Кертон вводить поняття "вернакулярний ландшафт", тоді як Маколі наголошує на втіленому досвіді прогулянки містом. Думки Феннера про сад збагачують дискусію, підкреслюючи його історичний резонанс та естетичну привабливість. У тексті застосовано міждисциплінарний підхід до аналізу вернакулярних садів з опертям на концепції Фуко та Гайдеґера, щоб забезпечити комплексне розуміння їхнього соціально-культурного та естетичного значення в міських ландшафтах.
Результати . Вернакулярні сади в київському мікрорайоні Русанівка відіграють значну роль у перетині приватного та громадського простору через призму турботи. На тлі війни в Україні ці сади символізують стійкість і спротив. Протиставляючи вернакулярні практики садівництва в Києві та Пряшеві, автор підкреслює їхні відмінні характеристики, що відображають відповідні міські ландшафти. Київські сади репрезентують індивідуальні ініціативи на противагу радянським садівничим та містобудівним традиціям, а пряшівські сади плавно інтегруються в міську тканину з фокусом на постсоціалістичній архітектурі та індивідуальній творчості.
Висновки . Дослідження вернакулярних елементів міського ландшафту, зокрема – вернакулярного саду та практики вернакулярного садівництва, реалізується через поєднання різних підходів і дисциплін: урбаністичної, негативної та феноменологічної естетики, культурної антропології та культурних досліджень навколо ландшафту, а також практичних методів інтерв'ю та ходіння містом, дозволило визначити вернакулярний сад саме як місце, створене творчим суб'єктом у міському ландшафті. Він набуває статусу гетеротопії та місця, яке дозволяє зануритися в міське середовище, ідентифікуватися з ним та відчути його атмосферу.