Парадигма мережевого суспільства Яна ван Дейка: потенціал теоретичної концептуалізації

Агарков, М. (2025). Парадигма мережевого суспільства Яна ван Дейка: потенціал теоретичної концептуалізації. Соціологічні студії, 1(26), 73–84. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2025-01-31-31

У статті представлено аналітичний огляд парадигми мережевого суспільства, розробленої Яном ван Дейком, з метою оцінки її потенціалу як теоретичного інструменту аналізу соціальних трансформацій доби цифровізації. Автор пропонує реконструкцію ключових елементів концепції, серед яких – типологія мережевих структур, сім базових законів функціонування мереж, механізми концентрації впливу, кластеризації, інформаційної селекції тощо. Парадигма представлена як багаторівнева модель, що охоплює мікро-, мезо- і макропроцеси. Здійснено порівняльний аналіз підходів Мануеля Кастельса та Баррі Веллмана за критеріями аналітичного рівня, предметної спрямованості, операціональності та прикладного застосування. Окрема увага приділена аналізу прикладних досліджень, що використовують концепцію ван Дейка для вивчення цифрової нерівності, медіавлади, інфраструктурної динаміки та інтернет-комунікацій. Автор доводить, що концепція мережевого суспільства має значну евристичну цінність та методологічну гнучкість, однак потребує подальшого критичного осмислення та адаптації до локальних контекстів. Запропоновано напрями майбутніх досліджень, зокрема щодо емпіричної перевірки «законів мереж», аналізу мережевої дезінформації, штучного інтелекту та платформенної економіки. Стаття спрямована на розширення вітчизняного академічного дискурсу щодо цифрових трансформацій суспільства.