Морфодинаміка елементів ярково-балкових систем Брюховицького масиву Розточчя (за даними багаторазових спостережень)

Байрак Г. Р. Морфодинаміка елементів ярково-балкових систем Брюховицького масиву Розточчя (за даними багаторазових спостережень). Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 2 (94). С. 21–28.

Описано сучасні екзогенні процеси, які розвиваються в ярах і балках Брюховицького масиву Українського (Львівського) Розточчя. Основним завданням було з’ясувати темп цих процесів у сучасних умовах рельєфотворення. На цій території ерозійні форми досягають великих розмірів – яри глибиною до 3 м, балки – до 40 м. Територія вкрита лісом. Досліджено динаміку процесів на схилах та в днищах цих форм за 6-річний період на основі стаціонарних польових спостережень. Для визначення репрезентативних ділянок використовували дистанційні методи, а також авторську програму, яка змоделювала місця розвитку ерозійно-денудаційних процесів. Детальні дослідження виконували методами стержнів і фотоплощин. Стержні були закладені на глибину 0,3–0,7 м на різних ділянках ерозійних форм. Морфологія схилів і днищ була зафіксована методами цифрового фотографування. Були використані також непрямі геоботанічні методи. Зокрема, темп дефлюкційних процесів визначено за оголеним корінням дерев. В малих балках і ярах розвиваються головно процеси дефлюкції на схилах. Їхній темп становить 0,016 м/рік. Внаслідок схилових процесів збільшилась крутість верхніх частин схилів та виокремились брівки. У середніх за розмірами балках на схилах повсюдно теж розвинена дефлюкція, а на окремих ділянках – гравітаційні процеси, зокрема, зсуви. У глибоких балках домінують процеси лінійної ерозії й акумуляції матеріалу у днищах, зсуви та осипи на приднищевих схилах, дефлюкція у середніх частинах схилів. Найбільш інтенсивно проходить донна ерозія у днищах балкових форм, у їхніх середніх і нижніх частинах. В середніх частинах балок глибина донної ерозії становила 0,08–0,10 м, у нижніх – 0,15–0,25 м/ рік. Акумуляція переважає на окремих ділянках – на перепадах висот та у низів’ях балок. Величина конусів виносу становить 6 м2, потужність накопичень зросла на 0,3 м за роки спостережень. Зазначимо, що за час спостережень було лише три вологих роки, решта – посушливі, коли тимчасовий стік був незначним. Отже, на основі багаторазових спостережень за сучасними екзогенними процесами на Українському Розточчі виявлено, що інтенсивність їхнього проходження залишається великою. Вони продовжують розчленування поверхні рельєфу та вказують на помірне тектонічне підняття території.