УНІВЕРСАЛЬНІ УМОВИ ДЕКОНФЛІКТИЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ: ПОТЕНЦІАЛ ЕТИЧНОГО АБСОЛЮТИЗМУ

Brodetska, Y. (2020). UNIVERSAL CONDITIONS FOR DECONFLICTING OF SOCIAL SPACE: THE ETHICAL ABSOLUTISM’ POTENTIAL. Almanac of Ukrainian Studies(24), 12–17. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.2

Аналіз статті зосереджено на розгляді онтологічних аспектів гармонійного суспільного буття. В якості фундаментальних механізмів деконфліктизації, факторів, що відтворюють і відповідають за вирішення проблеми соціального та індивідуального порядків, виступають етичні принципи добра. Як універсальні цінності – свобода, любов, відповідальність, творчість, це додосвідне знання продукує, транслює та відтворює практики зв’язності та зв’язаності спів-буття як на індивідуальному, так і соціальному рівнях. Виявлено, що функціональність останніх відтворюється у просторі досвіду продуктивної комунікації, якого набуває особистість у контексті соціальної взаємодії. «Загрозою» реалізації етичного знання, що виступає онтологічною основою організації суспільного буття, виступає проблема релятивності етики, що виникає й розповсюджується як наслідок її об’єктивації. Іншими словами, саме переведення універсальних цінностей-цілей етики як духовних феноменів у простір засобів досягнення індивідуального зиску, особистого блага, інструментів задоволення моїх егоїстичних бажань перетворює людину в конформного споживача. Починаючи з ідей античного гедонізму й закінчуючи сучасними версіями трансгуманізму, теорії етичного релятивізму продовжують активно порушувати питання щодо актуальності принципів етичного абсолютизму. Зазначається, що дисонанс, який виникає у зв'язку з актуалізацією питання релятивізму етичного знання, свідчить лише про загострення проблеми формалізації духовного знання (смислів, цінностей культури). Отже, для відповідності онтології суспільного буття необхідна етична відповідність, яка базується на абсолютності етики як умови функціонування гармонійних суспільних відносин – з одного боку, і розвитку людини, – з іншого. Таким чином, аналіз механізмів консолідації людського буття, цілісності, гармонії останнього, повинен фокусуватися в просторі актуалізації питання етичного абсолютизму, що особливо гостро постає у сучасному фрагментованому, конфліктогенному світі. Саме цей ракурс дослідження проблем інтеграції соціального й індивідуального порядків і дозволяє пропонувати інструментарій та шляхи вирішення питання.