Глобальні водні ресурси: виклики ХХІ століття

Хільчевський, В. (2020). Глобальні водні ресурси: виклики ХХІ століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1-2(76-77), 6-16. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2020.76-77.1

Наведено аналітичний огляд стану глобальних водних ресурсів та різних аспектів їхнього використання. Зосере­джено увагу на найважливішому складнику – прісній воді, якої на планеті лише 2,5 % від загального об’єму води. Найдос­тупнішим відновним водним ресурсом є річковий стік, який розподілено на поверхні планети нерівномірно. Поряд із характеристикою відомих компонентів ресурсів прісної води (річковий стік, підземні води, льодовики) акцентується увага на тенденціях із залучення альтернативних джерел (відновленої стічної води, сірої води, опрісненої, спеціально зібраної дощової води).
Загальне використання прісної води у світі становить лише 9 % від об’єму стоку річок планети. У той же час, про­блема дефіциту водних ресурсів обговорювалася на Всесвітньому економічному форумі в 2015 р., як один із найбільших глобальних ризиків стосовно потенційного впливу на людське суспільство в наступному десятилітті. Серед причин глобального дефіциту водних ресурсів виділяють географічні та соціально-економічні. Географічні чинники поляга­ють у просторовій і часовій (сезонній) невідповідності попиту на прісну воду та її доступності. Соціально-економічні – у зростанні населення світу, урбанізації, підвищенні рівня життя, збільшенні площ зрошуваних угідь.
Результати прогнозу експертів показують, що обмеженість доступу до прісної води в 2050 р. можуть відчути на 3,3 млрд більше осіб, ніж у 2000 р. У статті наведено приклади методів оцінювання дефіциту водних ресурсів (гідроло­гічного та економіко-географічного). Охарактеризовано й інші підходи з оцінювання водних ресурсів через створення нових парадигм (вода блакитна, зелена, віртуальна, водний слід). Протягом усієї історії людства відбувалося багато конфліктів (спорів), пов’язаних з водою. Активне водне співробітництво між країнами на сьогодні знижує ризик війсь­кових конфліктів. Більш імовірними вважаються конфлікти субнаціональні, міжгалузеві. У ХХІ ст. у світі визнано, що право на безпечну воду і санітарію є базовим правом людини. Тому серед 17 Цілей сталого розвитку, прийнятих ООН для реалізації на 2015-2030 рр., Глобальна ціль 6 “Чиста вода і належні санітарні умови”, спрямована на забезпечення сталого управління водними ресурсами та каналізацією на всіх континентах. Це вбереже людей від хвороб, а суспільс­тво стане продуктивнішим в економічному плані.