ВЫТОКІ ВЫТВОРЧЫХ КАНФЛІКТАЎ НА ПРАМЫСЛОВЫХ ПРАДПРЫЕМСТВАХ ПАСЛЯСТАЛІНСКАГА ЧАСУ І СПОСАБЫ ІХ УРЭГУЛЯВАННЯ (ПА МАТЭРЫЯЛАХ БССР)

Aheyeu, A. (2020). ORIGINS OF CONFLICTS AT WORK ON INDUSTRIAL ENTERPRISES AT THE POST-STALIN TIME AND WAYS OF THEIR RESOLUTIONS (ON THE MATERIALS OF THE BELORUSSIAN SOVET SOCIAL REPUBLIC). Almanac of Ukrainian Studies(24), 40–46. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.7

У статті розглядаються суперечності та виробничі конфлікти на промислових підприємствах БРСР, у т.ч. страйки, що мали місце у другій половині 1950–1960-х років. Основними причинами конфліктних ситуацій були факти корупції, зниження заробітної плати, зміни форм праці та порушення її умов, неефективна система керування підприємствами. Показано чимало фактів зловживання керівниками промислових підприємств своїм службовим становищем при розподілі премій, матеріальної допомоги, санаторних путівок, квартир тощо. Хоча ці питання й знаходилися у сфері контролю парткомів та профкомів, але ефективність їхньої роботи була низькою. Бюрократична система керівництва і господарювання показала свою неспроможність домогтися здійснення на практиці обіцяних норм соціальної справедливості. Робітники в умовах ослаблення репресивного законодавства усе частіше наважувалися на різні форм протесту і навіть на ескалацію конфліктів. Аналіз архівних матеріалів дозволив виявити 62 факти відмови від праці на промислових підприємствах БРСР лише упродовж 1956–1965 років. Боротьба робітників за свої права, у тому числі страйки робітників, не являли безпосередньої загрози існуванню політичному режиму, але стали одним із факторів, що підвищили увагу партійних і господарчих органів управління до ситуації у промисловості. Було здійснено адміністративні та організаційні спроби наведення порядку у преміюванні керівників, інженерно-технічних робітників і службовців. Партійні і господарські органи управління прагнули уникнути публічності розгляду конфліктних ситуацій. В умовах панування командно-адміністративної системи органи управління не були готові до партнерських стосунків із працівниками. Конфлікти у соціалістичному суспільстві вони сприймали як випадковість та використовували в конфліктних ситуаціях тактику організованого психологічного тиску, вимагали від робітників односторонніх поступок. По суті, така тактика була самообманом і у стратегічному плані не призводила до вирішення конфліктів.