Правове регулювання інформаційних відносин, що виникають у зв’язку із застосуванням блокчейн-технології
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
25 травня 2026 р.
Автор(и) :
Смірнов, Ігор Сергійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Смірнов, І. С. (2026). Правове регулювання інформаційних відносин, що виникають у зв’язку із застосуванням блокчейн-технології [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35722
[ДСТУ] Смірнов І. С. Правове регулювання інформаційних відносин, що виникають у зв’язку із застосуванням блокчейн-технології : дис. … доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 226 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35722
Смірнов І.С. Правове регулювання інформаційних відносин, що виникають у зв’язку із застосуванням блокчейн-технології. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 "Право". – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026 рік.
У дисертації представлено комплексне дослідження правових засад регулювання інформаційних відносин, що виникають при застосуванні блокчейн-технології в сучасному цифровому середовищі. Необхідність удосконалення законодавчого регулювання зумовлена стрімким поширенням децентралізованих мереж, їхнім багатовимірним впливом на економічну, правову та соціальну сфери, а також формуванням нових правових механізмів управління віртуальними активами, включаючи криптовалюти, токени та смарт-контракти.
У першому розділі проаналізовано теоретико-правові основи блокчейн-технології як унікального феномену сучасного інформаційного суспільства. З урахуванням етапів розвитку розподілених реєстрів досліджено базові принципи блокчейну (децентралізація, незмінність записів, криптографічний захист) та їх безпосередній вплив на правовідносини, що формуються в цьому технологічному середовищі. Доведено, що розуміння сутності блокчейну та пов'язаних із ним інформаційних процесів дозволяє визначити особливості правового статусу учасників (користувачів, майнерів, розробників, регуляторів), їхні взаємні права й обов'язки, та з'ясувати роль інформаційного компонента в цифрових правочинах.
Другий розділ присвячено цивільно-правовим аспектам використання блокчейн-технологій, зокрема розкрито правову природу віртуальних активів (криптовалют, токенів, NFT). Запропоновано класифікацію віртуальних активів за функціональним призначенням, економічною сутністю, ліквідністю та можливістю використання як засобу платежу. Особливу увагу зосереджено на смарт-контрактах: обґрунтовано їх розуміння як електронної форми правочину, де умови зафіксовано у програмному коді, а виконання відбувається автоматизовано. Виявлено, що відсутність спеціального законодавчого регулювання смарт-контрактів створює правові ризики, пов'язані з визначенням волевиявлення сторін, механізмами внесення змін та вирішенням спорів. Доведено, що смарт-контракти можуть стати ефективним інструментом забезпечення виконання зобов'язань у різних сферах – від фінансових операцій до управління правами інтелектуальної власності.
Третій розділ зосереджено на міжнародно-правовому досвіді та механізмах захисту прав учасників блокчейн-відносин. Здійснено порівняльний аналіз моделей регулювання криптовалют і децентралізованих фінансів у різних юрисдикціях: Європейському Союзі (директиви, регламент MiCA), США (підходи SEC, CFTC), Китаї (обмеження криптодіяльності при розвитку державного цифрового юаня), а також у Швейцарії, Сінгапурі та Японії. Встановлено, що відсутність гармонізованих міжнародних стандартів у сфері блокчейну спричиняє колізії правових норм, ускладнює транскордонні операції та потребує активнішої ролі міжнародних організацій (FATF, ISO, WIPO). Досліджено питання захисту інтелектуальної власності у Web3, регулювання NFT та цифрових контент-платформ, а також проблематику забезпечення конфіденційності даних, включаючи конфлікт із вимогами GDPR щодо "права на забуття".
Четвертий розділ присвячено перспективам удосконалення правового регулювання блокчейн-технологій в Україні. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази, включаючи Закон України "Про віртуальні активи", підзаконні акти та роль регуляторних органів. Сформульовано рекомендації щодо впровадження "регуляторних пісочниць" для блокчейн-проєктів, що дозволить тестувати інноваційні рішення з мінімальними ризиками. Обґрунтовано доцільність розвитку концепції smart government через впровадження блокчейну в державні реєстри, публічні закупівлі та електронне голосування. Доведено, що інтеграція децентралізованих технологій у державний сектор сприятиме підвищенню прозорості, зменшенню корупційних ризиків та оптимізації адміністративних процедур.
Наукова новизна полягає в комплексному, міждисциплінарному аналізі блокчейну як правового феномену, що поєднує елементи інформаційного, цивільного, фінансового та міжнародного права. Систематизовано концепції трансформації управління інформаційними ресурсами через децентралізацію та запропоновано підходи до правової кваліфікації віртуальних активів. Уперше в українській правовій доктрині блокчейн досліджено не лише як інструмент криптовалютних операцій, але і як механізм захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення прозорості бізнес-процесів та модернізації державного управління.
Практичне значення результатів полягає в можливості їх застосування при розробці нормативно-правових актів, підготовці законопроєктів щодо віртуальних активів і смарт-контрактів, удосконаленні Цивільного кодексу України. Крім того, запропоновані концепції можуть використовуватися при формуванні спеціалізованих навчальних дисциплін та програм підвищення кваліфікації фахівців у галузі цифрового права, ІТ-права та інтелектуальної власності.
Зроблено висновок, що впровадження блокчейн-технологій в Україні може стати каталізатором цифрової трансформації, забезпечивши формування прозорих та передбачуваних правил функціонування ринку. Водночас повноцінна реалізація потенціалу блокчейну потребує вдосконалення законодавчих механізмів захисту прав учасників, регулювання діяльності майнерів та операторів віртуальних активів, впровадження ефективних інструментів протидії шахрайству та легалізації незаконних доходів. Важливим є врахування міжнародного досвіду, зокрема регуляторних підходів ЄС, рекомендацій FATF та практик провідних країн, для забезпечення сумісності правових систем та залучення іноземних інвестицій у вітчизняну блокчейн-інфраструктуру.
Таким чином, дисертаційне дослідження розкриває правову природу та механізми функціонування інформаційних відносин у розподілених мережах, визначає місце й роль блокчейн-технології в системі сучасного права та пропонує комплекс законодавчих і практичних рекомендацій для формування ефективної нормативної бази. Отримані результати створюють фундамент для подальших наукових досліджень у сфері цифрових технологій, інтелектуальної власності, електронної комерції та правового забезпечення інновацій.
Ключові слова: блокчейн-технологія, інформаційні відносини, правове регулювання, віртуальні активи, криптовалюта, смарт-контракти, NFT, захист прав інтелектуальної власності, авторське право, інформаційно-комунікаційні технології, цифрове середовище, адаптація законодавства до ЄС.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 "Право". – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026 рік.
У дисертації представлено комплексне дослідження правових засад регулювання інформаційних відносин, що виникають при застосуванні блокчейн-технології в сучасному цифровому середовищі. Необхідність удосконалення законодавчого регулювання зумовлена стрімким поширенням децентралізованих мереж, їхнім багатовимірним впливом на економічну, правову та соціальну сфери, а також формуванням нових правових механізмів управління віртуальними активами, включаючи криптовалюти, токени та смарт-контракти.
У першому розділі проаналізовано теоретико-правові основи блокчейн-технології як унікального феномену сучасного інформаційного суспільства. З урахуванням етапів розвитку розподілених реєстрів досліджено базові принципи блокчейну (децентралізація, незмінність записів, криптографічний захист) та їх безпосередній вплив на правовідносини, що формуються в цьому технологічному середовищі. Доведено, що розуміння сутності блокчейну та пов'язаних із ним інформаційних процесів дозволяє визначити особливості правового статусу учасників (користувачів, майнерів, розробників, регуляторів), їхні взаємні права й обов'язки, та з'ясувати роль інформаційного компонента в цифрових правочинах.
Другий розділ присвячено цивільно-правовим аспектам використання блокчейн-технологій, зокрема розкрито правову природу віртуальних активів (криптовалют, токенів, NFT). Запропоновано класифікацію віртуальних активів за функціональним призначенням, економічною сутністю, ліквідністю та можливістю використання як засобу платежу. Особливу увагу зосереджено на смарт-контрактах: обґрунтовано їх розуміння як електронної форми правочину, де умови зафіксовано у програмному коді, а виконання відбувається автоматизовано. Виявлено, що відсутність спеціального законодавчого регулювання смарт-контрактів створює правові ризики, пов'язані з визначенням волевиявлення сторін, механізмами внесення змін та вирішенням спорів. Доведено, що смарт-контракти можуть стати ефективним інструментом забезпечення виконання зобов'язань у різних сферах – від фінансових операцій до управління правами інтелектуальної власності.
Третій розділ зосереджено на міжнародно-правовому досвіді та механізмах захисту прав учасників блокчейн-відносин. Здійснено порівняльний аналіз моделей регулювання криптовалют і децентралізованих фінансів у різних юрисдикціях: Європейському Союзі (директиви, регламент MiCA), США (підходи SEC, CFTC), Китаї (обмеження криптодіяльності при розвитку державного цифрового юаня), а також у Швейцарії, Сінгапурі та Японії. Встановлено, що відсутність гармонізованих міжнародних стандартів у сфері блокчейну спричиняє колізії правових норм, ускладнює транскордонні операції та потребує активнішої ролі міжнародних організацій (FATF, ISO, WIPO). Досліджено питання захисту інтелектуальної власності у Web3, регулювання NFT та цифрових контент-платформ, а також проблематику забезпечення конфіденційності даних, включаючи конфлікт із вимогами GDPR щодо "права на забуття".
Четвертий розділ присвячено перспективам удосконалення правового регулювання блокчейн-технологій в Україні. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази, включаючи Закон України "Про віртуальні активи", підзаконні акти та роль регуляторних органів. Сформульовано рекомендації щодо впровадження "регуляторних пісочниць" для блокчейн-проєктів, що дозволить тестувати інноваційні рішення з мінімальними ризиками. Обґрунтовано доцільність розвитку концепції smart government через впровадження блокчейну в державні реєстри, публічні закупівлі та електронне голосування. Доведено, що інтеграція децентралізованих технологій у державний сектор сприятиме підвищенню прозорості, зменшенню корупційних ризиків та оптимізації адміністративних процедур.
Наукова новизна полягає в комплексному, міждисциплінарному аналізі блокчейну як правового феномену, що поєднує елементи інформаційного, цивільного, фінансового та міжнародного права. Систематизовано концепції трансформації управління інформаційними ресурсами через децентралізацію та запропоновано підходи до правової кваліфікації віртуальних активів. Уперше в українській правовій доктрині блокчейн досліджено не лише як інструмент криптовалютних операцій, але і як механізм захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення прозорості бізнес-процесів та модернізації державного управління.
Практичне значення результатів полягає в можливості їх застосування при розробці нормативно-правових актів, підготовці законопроєктів щодо віртуальних активів і смарт-контрактів, удосконаленні Цивільного кодексу України. Крім того, запропоновані концепції можуть використовуватися при формуванні спеціалізованих навчальних дисциплін та програм підвищення кваліфікації фахівців у галузі цифрового права, ІТ-права та інтелектуальної власності.
Зроблено висновок, що впровадження блокчейн-технологій в Україні може стати каталізатором цифрової трансформації, забезпечивши формування прозорих та передбачуваних правил функціонування ринку. Водночас повноцінна реалізація потенціалу блокчейну потребує вдосконалення законодавчих механізмів захисту прав учасників, регулювання діяльності майнерів та операторів віртуальних активів, впровадження ефективних інструментів протидії шахрайству та легалізації незаконних доходів. Важливим є врахування міжнародного досвіду, зокрема регуляторних підходів ЄС, рекомендацій FATF та практик провідних країн, для забезпечення сумісності правових систем та залучення іноземних інвестицій у вітчизняну блокчейн-інфраструктуру.
Таким чином, дисертаційне дослідження розкриває правову природу та механізми функціонування інформаційних відносин у розподілених мережах, визначає місце й роль блокчейн-технології в системі сучасного права та пропонує комплекс законодавчих і практичних рекомендацій для формування ефективної нормативної бази. Отримані результати створюють фундамент для подальших наукових досліджень у сфері цифрових технологій, інтелектуальної власності, електронної комерції та правового забезпечення інновацій.
Ключові слова: блокчейн-технологія, інформаційні відносини, правове регулювання, віртуальні активи, криптовалюта, смарт-контракти, NFT, захист прав інтелектуальної власності, авторське право, інформаційно-комунікаційні технології, цифрове середовище, адаптація законодавства до ЄС.
Ключові слова :
блокчейн-технологія інформаційні відносини правове регулювання віртуальні активи криптовалюта смарт-контракти NFT захист прав інтелектуальної власності авторське право інформаційно-комунікаційні технології цифрове середовище адаптація законодавства до ЄС. blockchain technology information relations legal regulation virtual assets cryptocurrency smart contracts NFT protection of intellectual property rights copyright information and communication technologies digital environment adaptation of legislation to the EU
Галузі знань та спеціальності :
D8 Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.83 MB
Контрольна сума :
(MD5):929cbf2de0be52114ccdab8b19eb21ef
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International