Ідея справедливості у філософії Платона
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 травня 2025 р.
Автор(и) :
Савицька, І.
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Стадник, Б.
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(24)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
51
Кінцева сторінка :
55
Цитування :
[APA 7] Савицька, І., & Стадник, Б. (2025). The idea of justice in Plato's philosophy. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(24)), 51–55. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.10
[ДСТУ] Савицька І., Стадник Б. The idea of justice in Plato's philosophy. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2025. no. 2(24). P. 51—55. DOI: 10.17721/sophia.2024.24.10 (date of access: 17.07.2026).
В с т у п . Наголошено, що в сучасному глобалізованому світі актуалізується такий основоположний ціннісний складник людського буття, як справедливість. Прагнення різних державців, як тепер, так і в історичному минулому, до справедливості поставало ціннісною основою людської життєдіяльності. Про неї мріяли і намагалися визначити її сутність мислителі різних епох. Акцентовано, що поняття справедливості багатогранне і багатоаспектне, воно є регулятором фундаментальних основ суспільного розвитку. У цьому контексті доцільним є історико-філософське осмислення справедливості щодо проблем розвитку людського соціуму. У своїй сутності етична справедливість Платона, пов'язана з улаштуванням держави, яка є найважливішою формою організації суспільного буття.
Мета статті полягає у виокремленні основних морально-етичних цінностей справедливості у праці Патона "Держава" як регулятора соціального буття.
М е т о д и . Для реалізації дослідницьких завдань було застосовано метод компаративного аналізу, аналітичний, історико-логічний і ретроспективний, що забезпечило розкриття взаємозв'язків і взаємовідносин базових складників соціально-філософського виміру справедливості.
Р е з у л ь т а т и . Визначено, що природа справедливості та несправедливості розкривається в "державі", або в її "окремому громадянині". Ціннісним постає поведінковий механізм, який необхідно зреалізувати правителям сучасної РФ – країни-агресора. Розкрито, що справедлива людина не дозволяє собі втручатися у справи іншого, вона впорядковує своє власне внутрішнє життя, є сама собі господарем та своїм власним законом, а також перебуває у мирі із собою. Несправедливість має бути боротьбою трьох начал: агресії, втручання та повстання частини душі проти цілого, утвердження незаконної влади. Сформульовано, що в державі майбутнього для ефективного управління необ- хідно правителям створити таке життя, яке буде іншим та кращим за життя звичайного правителя.
В и с н о в к и . Аргументовано, що справедливість для Платона – це стан соціальної гармонії, у якому кожен виконує свою власну функцію, не намагаючись "зазіхати" на функції інших. Це ідеал, до якого потрібно прагнути як у суспільcтві, так і в душі індивіда, забезпечуючи таким чином добробут і порядок. Вона є, по суті, відображенням ідеї порядку в світі – як у соціальному, так і в індивідуальному вимірі. Головну причину руйнування суспільних звичаїв, установок, Платон убачав у "власницьких потягах людей". Підкреслено, що пошук основ співжиття багатих і бідних, мінімізування конфліктів можливе шляхом узгодженості потреб, інтересів, цінностей, що веде до соціальної злагоди всіх верств населення, особливо воїнів та правителів. Платонове розуміння справедливості допускає нерівність у владі та привілеях, не називаючи таку нерівність несправедливою. Платонове розуміння реалізації справедливості має за передумову наявність держави, в основі її діяльності є морально-етичні цінності.
Мета статті полягає у виокремленні основних морально-етичних цінностей справедливості у праці Патона "Держава" як регулятора соціального буття.
М е т о д и . Для реалізації дослідницьких завдань було застосовано метод компаративного аналізу, аналітичний, історико-логічний і ретроспективний, що забезпечило розкриття взаємозв'язків і взаємовідносин базових складників соціально-філософського виміру справедливості.
Р е з у л ь т а т и . Визначено, що природа справедливості та несправедливості розкривається в "державі", або в її "окремому громадянині". Ціннісним постає поведінковий механізм, який необхідно зреалізувати правителям сучасної РФ – країни-агресора. Розкрито, що справедлива людина не дозволяє собі втручатися у справи іншого, вона впорядковує своє власне внутрішнє життя, є сама собі господарем та своїм власним законом, а також перебуває у мирі із собою. Несправедливість має бути боротьбою трьох начал: агресії, втручання та повстання частини душі проти цілого, утвердження незаконної влади. Сформульовано, що в державі майбутнього для ефективного управління необ- хідно правителям створити таке життя, яке буде іншим та кращим за життя звичайного правителя.
В и с н о в к и . Аргументовано, що справедливість для Платона – це стан соціальної гармонії, у якому кожен виконує свою власну функцію, не намагаючись "зазіхати" на функції інших. Це ідеал, до якого потрібно прагнути як у суспільcтві, так і в душі індивіда, забезпечуючи таким чином добробут і порядок. Вона є, по суті, відображенням ідеї порядку в світі – як у соціальному, так і в індивідуальному вимірі. Головну причину руйнування суспільних звичаїв, установок, Платон убачав у "власницьких потягах людей". Підкреслено, що пошук основ співжиття багатих і бідних, мінімізування конфліктів можливе шляхом узгодженості потреб, інтересів, цінностей, що веде до соціальної злагоди всіх верств населення, особливо воїнів та правителів. Платонове розуміння справедливості допускає нерівність у владі та привілеях, не називаючи таку нерівність несправедливою. Платонове розуміння реалізації справедливості має за передумову наявність держави, в основі її діяльності є морально-етичні цінності.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
423.91 KB
Контрольна сума :
(MD5):2f0fe725c5f7f0ace37e4e42354ae675
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International