Міжкультурна взаємодія на теренах України в ранньохристиянські часи (I–V ст.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Олексійчук, Валерій
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
37
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
121
Кінцева сторінка :
128
Цитування :
[APA 7] Олексійчук, В. (2025). Міжкультурна взаємодія на теренах України в ранньохристиянські часи (I–V ст.). Українознавчий альманах, (37), 121–128. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.17
[ДСТУ] Олексійчук В. Міжкультурна взаємодія на теренах України в ранньохристиянські часи (I–V ст.). Українознавчий альманах. 2025. № 37. С. 121—128. DOI: 10.17721/2520-2626/2025.37.17 (дата звернення: 25.07.2026).
Статтю присвячено проблемі поширення християнської духовно-практичної моделі світу у Північному Причорномор’ї в I–V ст. Простежено історичні передумови становлення міжкультурної взаємодії у цьому регіоні, окреслено етнокультурне та геополітичне розмаїття держав і народів до Різдва Ісуса Христа. Обґрунтовано автохтонність праукраїнських спільнот, їх тяглість і конструктивну роль у процесах духовного та культурного обміну із Західною й Східною Римськими імперіями. Зазначено, що християнські впливи почали поширюватися практично одразу після Воскресіння Ісуса Христа завдяки діяльності апостолів Андрія та Павла, інших подвижників і мучеників віри, які стали духовними провідниками народів Північного Причорномор’я. Головними осередками поширення християнства на терени давньої України виступали грецькі міста-поліси на північному узбережжі Понту Евксинського, зокрема Херсонес, Ольвія, Тіра та інші центри античної цивілізації. Саме тут діяли єпископські кафедри, відбували покарання мученики за віру, а їхній подвиг і приклад жертовності сприяли масовому наверненню місцевого населення до нового світогляду. Давні слов’яни, зокрема поляни, отримали потужний цивілізаційний поштовх у своєму культурному й державотворчому розвитку, який став підмурівком майбутньої української державності. Своєю чергою, інші народи регіону — готи, гуни, хозари — перекладали Святе Письмо на рідні мови, утверджуючи християнство як духовну та державну основу суспільного життя. Зміна парадигми світовідношення і духовно-практичної діяльності означила перехід від племінного політеїзму до монотеїзму, що сприяло консолідації етносів, моральному вдосконаленню особистості та культурному збагаченню суспільства. Християнство стало об’єднавчим чинником духовного розвитку народів Північного Причорномор’я й важливою складовою формування української цивілізаційної традиції.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
246.43 KB
Контрольна сума :
(MD5):bdcb67987266b30d7924dda39db10741
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International