Формування національної ідентичності за допомогою теоретичних підходів до мовної ідентифікації українських дисидентів

Mykhalkovska, Y. (2020). The Formation of National Identity Through the Theoretical Approaches of Linguistic and Language Identity of Ukrainian Dissidents. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, (145), 57–61. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2020.145.10

Проаналізовано ідеологічну боротьбу за українську національну ідентичність, що відбулася у час "відлиги", коли з'явилися перші дисиденти. Крім того, розглянуто тему ідеологічної пропаганди та агітації за допомогою мовного аспекту аналізу. По-перше, ми характеризуємо окремо створення етнічної ідентичності, схваленої СРСР, та національної ідентичності УРСР як невід'ємної частини специфічної соціальної ідентичності, мовної ідентифікації із представниками певної нації, її культури та традицій, які охоплюють цілий комплекс емоцій, викликаний почуттям приналежності. Залучаючи ідею ідентичності як реляційного, соціокультурного явища, ми розглянули концепцію Бухольта і Холла, Дж. Міда, К. Леві-Стросса. Проаналізовано також погляди Ентоні Сміта, Герберта Блюмера, Ернеста Гелнера, Еріка Гобсбаума. Намагаючись провести концептуальний аналіз формування української національної ідентичності через семантичний та семіотичний аспекти мовної ідентичності згідно з опозиційним дисидентським рухом, ми використали три ключові тематичні поняття: ідентичність як реляційне, соціокультурне явище; соціально-історична контекстуалізація показу національної ідентичності як екологічного продукту нації; ідеологія стандартної мови. Зроблено висновок, що радянська ідеологія, яка дозволяла сформувати так звану етнографічну ідентичність українців, доклала значних зусиль для запобігання створенню нашої загальнонаціональної ідентичності, за яку боролися українські дисиденти, при цьому штучно нав'язуючи ідею роз'єднаність Східної та Західної України.