Фразеологізми на позначення народних звичаїв та обрядів у польсько-українському міжкультурному діалозі

Дем’яненко, Н. (2024). Фразеологізми на позначення народних звичаїв та обрядів у польсько-українському міжкультурному діалозі. Київські полоністичні студії, 40, 334–351. https://doi.org/10.17721/psk.2024.40.334-351

У статті розглядаються фразеологізми, пов’язані з народними звичаями та обрядами в польській та українській мовах, як ключовий елемент міжкультурного діалогу між двома націями. Досліджується, як ці фразеологічні одиниці відображають культурні, історичні та соціальні аспекти польського і українського народного життя. Окрема увага приділяється спільним і відмінним рисам у фразеологічних системах обох мов, що дозволяє глибше зрозуміти національні ідентичності та культурні особливості поляків і українців. Стаття аналізує роль фразеологізмів у збереженні та передачі культурної спадщини, а також у формуванні сучасного міжкультурного діалогу між Польщею та Україною. Метою статті є дослідження та аналіз фразеологізмів, пов’язаних з народними звичаями та обрядами у польській та українській мовах у контексті міжкультурного діалогу між двома націями. Фразеологізми є невід’ємною частиною будь-якої мови, відображаючи не лише лексичні особливості, але й глибокі культурні та соціальні структури, притаманні тому чи іншому народу. Через ці мовні конструкції можна простежити, як дві близькі, але водночас унікальні культури відображають своє світосприйняття, вірування та соціальні норми. Важливе місце в житті як українців, так і поляків займає релігія, що чітко відображено у фразеології обох мов. Одним із найбільш яскравих прикладів є різдвяні та великодні свята, обряди та ритуали яких знайшли своє відображення у фразеології. Аналіз фразеологізмів, пов’язаних з релігійними святами, дозволяє краще зрозуміти, як релігійні традиції формують мовну картину світу. У статті досліджуються фразеологічні одиниці, пов’язані з весільними та поховальними обрядами в польській та українській мовах. Виявлено, що вони мають як спільні риси, так і певні відмінності. Стаття розглядає народні звичаї та повсякденне життя, які також знайшли місце у фразеології. Дослідження показало, що польська та українська фразеологічні системи містять як спільні елементи, що відображають схожі культурні практики, так і унікальні фразеологізми, які підкреслюють національну специфіку кожного народу.