НАПРЯМИ ТА УМОВИ ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ЛІНГВІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК В УМОВАХ ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Самелюк, А., Тичина, І., Мітькіна, Є. (2023). DIRECTIONS AND CONDITIONS FOR SOLVING TOPICAL ISSUES OF LINGUISTIC SUPPORT FOR FORCES UNDER THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW IN UKRAINE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(1), 10–16. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2023.53.10-16

Визначено напрями лінгвістичного забезпечення військ (ЛЗВ) у час війни з огляду на його роль у забезпеченні актуальних потреб збройних сил та суспільства, а також умов, за яких ЛЗВ буде ефективним. ЛЗВ у вітчизняному науковому дискурсі трактується доволі неоднозначно, терміну бракує чіткості в окресленні єдиного значення, системності вживання та вираженості тенденції до однозначності в межах галузевого (філолого-педагогічного та військово-педагогічного) понятійного поля. Наразі ЛЗВ охоплює весь комунікативно-функціональний спектр, дотичний до військової галузі. Однак насамперед маються на увазі військове перекладознавство та іншомовна підготовка українських військових. З'ясовано, що війна завжди має глобальний характер, хоч і географічно зосереджена локально. Тому в подієвому контексті війни мова як інструмент порозуміння між різними її учасниками має широкий спектр дії. Особливо це стосується іноземних мов, які виконують незамінну операційну та стратегічну, навіть ідеологічну роль у воєнних наративах. Із проаналізованих праць провідних зарубіжних вчених щодо питань ЛЗВ виокремлено його напрями в Україні, наголошено на важливості інтеграції до ніші ЛЗВ спеціального технічного й програмного забезпечення. За умов воєнного стану це дало би змогу оперативно опрацьовувати великі пласти інформації і своєчасно вести необхідну комунікацію в режимі реального часу та за віддаленої (асинхронної) комунікативної взаємодії. Щодо іншомовної підготовки військових як одного з центральних векторів уваги ЛЗВ як дисципліни та галузі знань помічено збереження тенденцій до навчання військовиків в автентичному іншомовному середовищі та суттєвої значущості відповідної самостійної навчальної діяльності військовослужбовців. Сам формат такого набуття іншомовних компетентностей фігурує в актуальній літературі (науковій, спеціальній, у документації ЗСУ тощо) як найбільш сприятливий для вдосконалення мовної підготовки військовослужбовців. Навчання в автентичному іншомовному середовищі сприяє увідповідненню стандартам НАТО.