Рослинна образність в естетиці культових практик Вірменської Апостольської Церкви

Кондратьєва, І. & Фенно, І. (2023). Рослинна образність в естетиці культових практик Вірменської Апостольської Церкви. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(20), 28–31. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.6

Присвячено дослідженню рослинної образності як важливої естетично-семантичної складової частини культових практик Вірменської Апостольської Церкви. За допомогою текстологічного, семіотичного й феноменологічного методів проаналізовано імпліцитний зміст окремих рослинних образів культового простору церкви. Виявлено, що різні елементи вірменського сакрального мистецтва використовувались для розкриття основ віровчення, відтак це забезпечило формування самобутньої теоестетики. Вірменське сакральне мистецтво формувало естетичний світ образності християнської релігії. Доведено органічну включеність рослинної образності в загальну християнську картину світу, відображену в художніх репрезентаціях мистецтва сакральної скульптури та церковної поезії, джерелом натхнення яких була біблійна й ранньохристиянська образність, символічні інтерпретації якої поглиблювали розуміння євангельських істин та конституювали самобутній естетичний світ вірменської національної культури. Приділено увагу дослідженню рослинної образності в культових практиках, зокрема на прикладі монументальних хачкарів, богослужбових текстів шакаранів, присвячених Святій Богородиці та християнським святим, які особливо популярні у вірменського народу, передусім св. Григорію Просвітителю. Таким чином, рослинна образність посідає важливе місце у храмових культових практиках Вірменської Апостольської Церкви, а також естетичній сфері вірменської національної культури та етносвідомості.