КОНФЛІКТ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ АВТОКЕФАЛЬНОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ І ТОТАЛІТАРНОЮ ВЛАДОЮ ТА ЙОГО ПРОЕКЦІЯ НА СУЧАСНІ ЕТНОРЕЛІГІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Brekhunets, N. (2019). THE CONFLICT BETWEEN THE UKRAINIAN AUTOCEPHALOUS ORTHODOX CHURCH AND THE TOTALITARIAN AUTHORITES AND ITS PROJECTION ON MODERN ETHNO-RELIGIOUS PROCESSES IN UKRAINE. Almanac of Ukrainian Studies(25), 13–18. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.25.2

У статті проведено аналіз конфлікту між Українською Автокефальною Православною Церквою й тоталітарною владою та його проекцію на сучасні етнорелігійні процеси в Україні. Показано, що УАПЦ як своєрідна модерна церковна структура, що творилася під значним впливом буремних подій Української революції 1917-1921 рр., була українською за духом і за формою, виховувала в українців повагу до національної історії і культури, стала важливим об'єктом «Великого терору». Розкрито, що УАПЦ продовжувала залишатися українською релігійною організацією й сповідувала любов до України, а її ієрархи та священики у своїх проповідях закликали віруючих бути українцями, поважати рідну мову, історію, культуру, звичаї і традиції, тому впродовж другої половини 20-х – першої половини 30-х рр. ХХ ст. УАПЦ послідовно переслідувалася і нищилася репресивними структурам СРСР. Показано, що радянська влада вирішила остаточно знищити УАПЦ та віддала наказ репресивними органами, раз і назавжди покінчити з так званим «українськими буржуазними націоналістами» в рясах, саме так була сфабрикована справа «Духовні», про діяльність «Української контрреволюційної націоналістичної фашистської організації». Виявлено, що тоталітарний режим звинуватив заарештованих віруючих українців у контрреволюційних діях, у відродженні церковного і релігійного життя в Україні, просуванні власних кандидатів на майбутніх виборах до Рад з метою інкорпорації своїх людей на важливі державні посади, щоби у випадку іноземної інтервенції використати їх проти радянської влади. Встановлено, що внаслідок комплексних і цілеспрямованих репресій тоталітарного режиму в Україні, УАПЦ припинила свою україноцентричну діяльність, а її залишки були остаточно знищені. Доведено, що лише з кінця 80-х рр. ХХ ст., коли розпочався занепад комуністичної ідеології, християни України отримали можливість відновити українські церковні організації, у тому числі й УАПЦ. Розкрито, що важкий постколоніальний і посттоталітарний спадок, підривна антиукраїнська діяльність РПЦ та колишньої агентури КДБ посприяли розгортанню конфліктів в Україні.