ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ ХАРКІВЩИНИ

СЕГІН, Л. (2025). HISTORICAL NAMES OF COMMUNICATION ROUTES IN KHARKIV REGION. Linguistic and Conceptual Worldviews, 2(78), 204–222. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.11

Вступ. У статті проаналізовано структурні і семантичні особливості історичних мікротопонімів на позначення шляхів сполучення Харківщини. Опрацьовано історичні, географічні, воєнно-топографічні, статистичні писемні пам’ятки ХVІ–ХІХ ст., у яких виявлено понад 130 мікротопоназв.
Методи. У результаті дослідження за допомогою описового, структурного і методу текстологічного аналізу з’ясовано, що твірною базою для пропріативів на позначення шляхів сполучення виступають апелятиви дорога, тракт, шлях, шосе, дорожка, брід, желізна дорога, перевіз, переправа, перелаз, прогон, сакма.
Результати. Виявлено, що найпродуктивнішими з географічних термінів є апелятиви дорога і тракт, які стали основою творення відповідно 63 i 26 дрібних географічних назв. Зі структурного погляду з-поміж аналізованих мікротопонімів виокремлено двокомпонентні, трикомпонентні, прийменникові конструкції та описові формації. У межах складених найменувань продуктивною є модель "географічний термін + залежний компонент", у якій атрибутивний елемент указує на відойконімне, відгідронімне, відтопонімне походження, розмір чи форму об’єкта, вид сполучення, час виникнення, вид рослинності, особливості ґрунту відповідного об’єкта, соціальний стан, відношення якогось племені або етносу до іменованого об’єкта, особу, іменовану антропонімом. Cхарактеризовано незначну кількість конструкцій із прийменниками при, у, на, по, із першим з яких зафіксовано найбільшу кількість одиниць і який вказує, що об’єкт знаходиться у безпосередній близькості до іншого. Незначною кількістю представлені й описові формації, утворені за п’ятьма моделями, найпродуктивнішою з яких є "прийменник + іменник + прийменник + іменник +прийменник + іменник". Окреслено структурні моделі мікротопонімів, які є непродуктивними на території слобожанського краю.
Висновки. Установлено семантику стрижневих апелятивів і залежних компонентів та структурні моделі мікротопонімів.
______________
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
Бірьова, О. (2022). Харківщина – історична українська земля. Грані. 25, 27–30. https://doi.org/10.15421/172256
Василик, О. Б. (2019). Назви шляхів сполучення історичної Уманщини. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Філологічні науки". 1, 223–229. Doi: 10.32342/2523-4463-2019-0-16-23
Історія міст і сіл Української РСР. (1967). Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область.
Мосур, О. С. (2019). Мікротопонімія кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття: Самбірський циркул [Дис. … канд. філол. наук. Львівський національний університет імені Івана Франка].
Мосур, О. (2016). Складені багатокомпонентні описові мікротопоніми Самбірського циркулу кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття. Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць / гол. ред. М. Є. Скиба. ФОП Бідюк Є. І. 2, 10. 190–193.
Сегін, Л., & Тищенко, Л. (2023) Мікротопонімія Харківщини ХІХ століття. Соціальне у мові та мова в соціумі : колективна монографія (с. 402–461) / О. Доценко, М. Жуйкова, Н. Кісс та ін.; наук. ред. та упоряд. Н. Ясакова. НаУКМА. (Електронне видання).
Черненко, Т. Ю. (2023). Народні назви Житомирщини на позначення дороги. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки.  2, 256–277. https://doi.org/10.35433/philology.2(100).2023
Dudziak, A., & Paiunena, M. (2018). Mikrotoponimy jako sposób kreowania ludowych mejsc kulturowych – podejście antropologii lingwistycznej. Studia z filologii polskej i słowiańskiej. 53, 25–42.  https://doi.org/10.11649/sfps.2018.003.
Rožai, G. (2018). Názvy jaskýň a priepasti Sloveského krasu z hľadiska medzipro priálnych vzťahov. Acta Onomastica. 59, 184–196.
Spahić, E. (2021). Mikrotoponimija jugoistočnog dijela općine Plav. Jezikoslovni zapiski.  27, 1, 159–169. https://doi.org/10.3986/JZ.27.1.09.
Šcofic, J. (2017). Microtoponyms as an importantpart of Slovenian cultural heritage. Acta geographica Slovenica. 57, 1, 141–152.  https://doi.org/10.3986/AGS.4670.