Філософсько-богословська концепція людини в Інокентія Ґізеля та лазаря Барановича: порівняльний аналіз
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
8 березня 2026 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(26)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
84
Кінцева сторінка :
88
Цитування :
[APA 7] Заболотна, Н. А. (2026). The Philosophical and Theological Conception of the Human Being In Innokentii Hizel and Lazar Baranovych: a Comparative Analysis. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(26)), 84–88. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.26.14
[ДСТУ] Заболотна Н. А. The Philosophical and Theological Conception of the Human Being In Innokentii Hizel and Lazar Baranovych: a Comparative Analysis. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2026. no. 2(26). P. 84—88. DOI: 10.17721/sophia.2025.26.14 (date of access: 17.07.2026).
В с т у п. Наголошено, що під час політичних і духовних трансформацій необхідне глибше осмислення історико філософської й богословської спадщини України в період, коли формувалися засади національної ідентичності та утверджувалася роль Києво-Могилянської академії як інтелектуального осередку. Простежено, як у працях обох мислителів поєднуються традиції візантійсько-православної антропології із впливами західноєвропейської схоластики та ідей ренесансного гуманізму, створюючи підґрунтя для формування оригінальної української духовної культури.
М е т о д и. Методологічною основою обрано доксографічний аналіз, історико-філософський, герменевтичний і етико-антропологічний підходи, що дозволяють реконструювати уявлення про природу людини та виявити їх значення у контексті барокового дискурсу. Особливу увагу приділено фрагментам творів Ґізеля ("Синопсис", лекційні курси) та проповідям Барановича, а також зіставленню їх із традиціями античної філософії й патристики
Р е з у л ь т а т и. Показано, що Ґізель розглядав людину як imago Dei і мікрокосм, де тілесне та духовне поєднуються в єдності, тоді як Баранович акцентував на морально-аскетичному вимірі буття та постійній боротьбі душі зі спокусами. Для обох мислителів ключовим є мотив свободи й відповідальності: Ґізель підкреслював її онтологічну природу як дар Божий, тоді як Баранович наголошував на практиці покаяння, молитви й смирення як шляхах реалізації свободи.
В и с н о в к и. Засвідчено, що філософсько-богословські концепції людини у спадщині Інокентія Ґізеля та Лазаря Барановича мають визначальний вплив на формування національної гуманітарної думки XVII ст., адже поєднують східнохристиянську традицію з ідеями західноєвропейської схоластики та гуманізму, водночас зберігаючи власну культурну ідентичність Вони окреслюють фундаментальні підвалини української філософської антропології, акцентуючи на гідності людини, нерозривній єдності тілесного й духовного, свободі волі та моральній відповідальності як визначальних характеристиках особистості.
М е т о д и. Методологічною основою обрано доксографічний аналіз, історико-філософський, герменевтичний і етико-антропологічний підходи, що дозволяють реконструювати уявлення про природу людини та виявити їх значення у контексті барокового дискурсу. Особливу увагу приділено фрагментам творів Ґізеля ("Синопсис", лекційні курси) та проповідям Барановича, а також зіставленню їх із традиціями античної філософії й патристики
Р е з у л ь т а т и. Показано, що Ґізель розглядав людину як imago Dei і мікрокосм, де тілесне та духовне поєднуються в єдності, тоді як Баранович акцентував на морально-аскетичному вимірі буття та постійній боротьбі душі зі спокусами. Для обох мислителів ключовим є мотив свободи й відповідальності: Ґізель підкреслював її онтологічну природу як дар Божий, тоді як Баранович наголошував на практиці покаяння, молитви й смирення як шляхах реалізації свободи.
В и с н о в к и. Засвідчено, що філософсько-богословські концепції людини у спадщині Інокентія Ґізеля та Лазаря Барановича мають визначальний вплив на формування національної гуманітарної думки XVII ст., адже поєднують східнохристиянську традицію з ідеями західноєвропейської схоластики та гуманізму, водночас зберігаючи власну культурну ідентичність Вони окреслюють фундаментальні підвалини української філософської антропології, акцентуючи на гідності людини, нерозривній єдності тілесного й духовного, свободі волі та моральній відповідальності як визначальних характеристиках особистості.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
373.18 KB
Контрольна сума :
(MD5):b236b8e91c02f49052ba05f04cf72458
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International