ЕСТЕТИКА ПРОСВІТНИЦЬКОГО РЕАЛІЗМУ В ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА «ПРОСТАК» ТА П’ЄСІ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА»

ПАПУШИНА, В. (2024). ENLIGHTENMENT REALISM AESTHETICS IN VOLTAIRE’S STORY “THE SIMPLETON” AND I. KOTLYAREVSKY’S PLAY “NATALKA POLTAVKA”. Folia Philologica(7), 52–57. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/7/7

Мета роботи. У статті на основі методології компаративного аналізу досліджено естетичні ідеї Просвітництва в повісті французького письменника Вольтера «Простак» (1767 рік) та п’єсі українського письменника І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819 рік). Актуальність зумовлена близькістю авторів у розкритті актуальних для Просвітництва ідей, спрямованих на формування морально-естетичних ідеалів сучасників: національний образ людини, мислення «серцем», освіта та культура «природної людини». Наукова новизна. Підкреслено, що п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» долучається до полеміки, порушеної Вольтером у повісті «Простак», щодо просвітницької ідеї «природної людини» Ж.-Ж. Руссо. Хоча в Україні просвітительська ідеологія була сприйнята мислителями переважно в її руссоїстському вигляді, І. Котляревський, сумніваючись у її прогресивній дієвості, услід за Вольтером, висловлює в п’єсі думки про благотворний вплив окремих здобутків цивілізації та просвіти на людину. З погляду естетичних ідей доби Просвітництва розглянуто побудовані авторами моделі вирішення завдань епохи шляхом просвіти як головного інструменту цивілізації та розвитку кращих природних рис людини. «Природна людина» Простак стає трибуною авторських філософських поглядів на суспільство, шляхів його вдосконалення, формування моральної краси людини. Такими ж типами «природної» людини постають Наталка і Петро з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Визначено, що художні засоби, використані в повісті Вольтера «Простак» та п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка», через різноманітні естетичні категорії несуть переконливу силу думок письменників. Автори близькі в порушенні важливих питань існування суспільства, спільних для багатьох народів, та споріднені в реалістичному зображенні дійсності, у використанні дієвих художніх засобів. Названі твори пронизані гумором, сатирою, а частіше – гротеском. І. Котляревський насичує свою п’єсу (через це назвав її народною оперою) народними піснями, які повніше за репліки персонажів передають суспільну думку, виплекану народною мораллю. Вольтер, за допомогою прийому «очуження», демонструє безглуздя світського життя й апелює не тільки до розуму, але й до серця. Такий прийом виокремлюємо й у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка». Висновки. Синтезуючи у творчій практиці універсальні й національні тенденції Просвітництва, його представники формували естетику напряму, опираючись на омріяний народом естетичний ідеал щастя і протистояння всьому, що йому перешкоджає. Французький і український письменники Вольтер та І. Котляревський відкривали нові засоби зображення дійсності, що сприяли формуванню морально-естетичних ідеалів своїх сучасників. Їхній творчий універсалізм спрямований у майбутнє.