"Який то звір нехай буде од мене, слуги вашої милості, ласкаве прийнятий". З історії мисливського промислу в Гетьманщині кінця XVII століття
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
156
Випуск :
1
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
36
Кінцева сторінка :
42
Цитування :
[APA 7] Сокирко, О. (2023). "Який то звір нехай буде од мене, слуги вашої милості, ласкаве прийнятий". З історії мисливського промислу в Гетьманщині кінця XVII століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 156(1), 36–42. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18610
[ДСТУ] Сокирко О. "Який то звір нехай буде од мене, слуги вашої милості, ласкаве прийнятий". З історії мисливського промислу в Гетьманщині кінця XVII століття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2023. Т. 156, № 1. С. 36—42. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18610 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Мисливство та полювання займали важливе місце в економіках та соціокультурному житті домодерних суспільств. Мисливський промисел та культура полювання в Гетьманщині були репліками тих традицій і практик, котрі сформувалися в рамках культурної моделі Речі Посполитої. Якщо мисливство традиційно було самостійним сегментом економіки, що забезпечував харчовий раціон додатковими продуктами, то полювання більшою мірою було куртуазною розвагою знаті, що підкреслювала її соціальний статус і матеріальні можливості.
Методи. В основу дослідження покладено катологізацію всіх згадок про мисливство, які містяться в листуванні старшин найманих і козацьких полків з гетьманами останньої чверті XVII ст. Зібраний матеріал розподілено по тематичних блоках (сезонність, засоби полювання тощо) і проаналізовано кожен з них. Текстологічний метод при аналізі листування виявляє соціальну символіку мисливства та мисливських дарів.
Результати. У статті подано реконструкцію мисливських занять гетьманських найманих жовнірів (компанійців), що відігравали допоміжну роль в їх економічному становищі й водночас були тренувальними воєнними практиками. Ареал і сезонність полювань збігалися з лісо-степовою смугою Придніпров’я, де компанійці несли свою службу з охорони кордонів. Головними об’єктами промислу був т. зв. червоний звір: вепр, лось, вовки, лисиці. Крім мисливства, компанійці також практикували рибальство, яке постачало цінні продукти дніпровської іхтіофауни – осетра, щуку, судака, кав’яр. Дичина та хутро диких тварин, які були об’єктом полювання, мали високий статус "лицарських" продуктів у кухні та побуті Гетьманщини. В листуванні компанійських старшин із командирами найманих полків полювання й мисливські трофеї мали важливе значення як спосіб отримання статусних подарунків (дичина й хутро), якими представники козацької знаті обмінювалися між собою.
Дискусія та висновки. Обмін мисливськими дарами маркував складну систему патронально-клієнтарних мереж, які сформувалися в Гетьманщині наприкінці XVII ст. Вони сягали найнижчих поверхів старшинської ієрархії, члени якої були організаторами мисливських промислів, і завершувалися гетьманами, полковниками й церковними ієрархами як реципієнтами статусних подарунків, котрими були дичина та риба. Відтворена модель мисливських промислів на прикладі компанійців дає змогу екстраполювати її на функціонування мисливства й практик обміну мисливськими трофеями як статусними дарами й на інші регіони Гетьманщини.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.156.6
Методи. В основу дослідження покладено катологізацію всіх згадок про мисливство, які містяться в листуванні старшин найманих і козацьких полків з гетьманами останньої чверті XVII ст. Зібраний матеріал розподілено по тематичних блоках (сезонність, засоби полювання тощо) і проаналізовано кожен з них. Текстологічний метод при аналізі листування виявляє соціальну символіку мисливства та мисливських дарів.
Результати. У статті подано реконструкцію мисливських занять гетьманських найманих жовнірів (компанійців), що відігравали допоміжну роль в їх економічному становищі й водночас були тренувальними воєнними практиками. Ареал і сезонність полювань збігалися з лісо-степовою смугою Придніпров’я, де компанійці несли свою службу з охорони кордонів. Головними об’єктами промислу був т. зв. червоний звір: вепр, лось, вовки, лисиці. Крім мисливства, компанійці також практикували рибальство, яке постачало цінні продукти дніпровської іхтіофауни – осетра, щуку, судака, кав’яр. Дичина та хутро диких тварин, які були об’єктом полювання, мали високий статус "лицарських" продуктів у кухні та побуті Гетьманщини. В листуванні компанійських старшин із командирами найманих полків полювання й мисливські трофеї мали важливе значення як спосіб отримання статусних подарунків (дичина й хутро), якими представники козацької знаті обмінювалися між собою.
Дискусія та висновки. Обмін мисливськими дарами маркував складну систему патронально-клієнтарних мереж, які сформувалися в Гетьманщині наприкінці XVII ст. Вони сягали найнижчих поверхів старшинської ієрархії, члени якої були організаторами мисливських промислів, і завершувалися гетьманами, полковниками й церковними ієрархами як реципієнтами статусних подарунків, котрими були дичина та риба. Відтворена модель мисливських промислів на прикладі компанійців дає змогу екстраполювати її на функціонування мисливства й практик обміну мисливськими трофеями як статусними дарами й на інші регіони Гетьманщини.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.156.6
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
388.02 KB
Контрольна сума :
(MD5):cb39f3810da25e47471f3f630ca01328
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International