Мистецтво говорити прямо. Рецепція спадщини Євгена Маланюка в опублікованих у «Культурі» нарисах Юзефа Лободовського у контексті модернізації польсько-українських відносин

Nalewajk-Turecka, Ż. (2024). The Art of Speaking Directly. The Reception of Yevhen Malaniuk’s Legacy in Józef Łobodowski’s Sketches Published in “Kultura” in the Context of Modernizing Polish- Ukrainian Relations. Polish Studies of Kyiv, 40, 113–127. https://doi.org/10.17721/psk.2024.40.113-127

У 1949 р. у 15-му номері паризької «Культури» опубліковано текст під назвою «Мандрівний народ» Євгена Маланюка, підписаний псевдонімом Юліан Кардош. Його автор зробив спробу синтетичного представлення українського еміграційного середовища 1920-1930-х років. Так почалася співпраця українського поета з журналом «Культура», який редагував Єжи Ґедройць. Ця співпраця була важливим свідченням модернізаційних процесів у польсько-українських стосунках, а також була дуже важливим голосом у літературному та ідеологічному діалозі представників польської та української інтелігенції, приречених на еміграцію з політичних мотивів.
Польський письменник Юзеф Лободовський також розумів необхідність проведення такої дискусії, що знайшло відображення в таких його текстах, як: етюд «Проти привидів минулого», опублікований в «Культурі» 1952, № 2/52–3/53 та попередня стаття 1932 року під назвою «Серце за барикадою», опублікована в першому березневому номері «Трибуни». Юзеф Лободовський, активно залучений у свідому розбудову польсько-українських стосунків, також переклав чотиритомну антологію української поезії та продовжив розмову з Євгеном Маланюком навіть після смерті автора.
Мета цього нарису — описати сприйняття творів Євгена Маланюка, про що свідчать публіцистичні та літературно-критичні тексти Юзефа Лободовського, опубліковані в паризькій «Культурі». Згадана рецепція є наслідком контактів між цими авторами, що мали місце в другій половині 1930-х років. У статті я спробую вказати на її ключові моменти, стратегії побудови аргументації, конкретизувати її специфіку та описати її значення в процесах формування польсько-українського діалогу в журналі за редакцією Єжи Ґедройця та модернізації польсько-українських відносин.