Психосемантичнi особливостi сприймання молоддю наративу декомунізацiї у сучасному українському мистецтвi

Соснюк, О. П.; Лягутко, Д. О.

Психосемантичнi особливостi сприймання молоддю наративу декомунізацiї у сучасному українському мистецтвi

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2018

Автор(и) :

Соснюк, О. П.

Кафедра соціальної психології

Лягутко, Д. О.

Кафедра соціальної психології

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26845

Журнал :

Український психологічний журнал

Випуск :

3(9)

ISSN :

2520-6265

Початкова сторінка :

136

Кінцева сторінка :

154

Цитування :

[APA 7] Соснюк, О. П., & Лягутко, Д. О. (2018). Psychosemantic features of youth’s perception of decommunization narrative in modern Ukrainian art. Український психологічний журнал, (3(9)), 136–154. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26845

[ДСТУ] Соснюк О. П., Лягутко Д. О. Psychosemantic features of youth’s perception of decommunization narrative in modern Ukrainian art. Український психологічний журнал. 2018. no. 3(9). P. 136—154. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26845 (date of access: 17.07.2026).

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження особливостей процесу сприймання наративу декомунізації у сучасному українському мистецтві. Виявлено особливості ставлення молоді до мистецьких творів з провідним наративом декомунізації. Авторами виокремлено чотири фактори («Простота та актуальність», «Ексцентричність та неоднозначність», «Різкість і тиск», «Суперечливість та зацікавлення»), які проявляються в процесі сприймання молоддю сучасного мистецтва із наративом декомунізації та визначають ставлення до нього. Авторами встановлено, що: перші два фактори зумовлюють ідентифікацію молоді із арт-об’єктами; третій фактор сприяє розумінню даної тематики, але не провокує молодь до нових роздумів та дій; четвертий фактор відображає загальну зацікавленість молоді при сприйманні арт-об’єктів за рахунок форми вираження без розуміння ідей митців. Авторами наведено класифікацію мистецьких творів з наративом декомунізації, яка налічує 3 кластери («Провокативні», «Суперечливі», «Індиферентні»). Було встановлено, що найбільше находять відгук у молоді, запам’ятовуються, вражають твори із кластерів «Провокативні» та «Суперечливі». Твори такого типу спонукають молодь до роздумів та дій, хоча часто викликають негативні емоції та відчуття тиску. Твори з кластеру «Індиферентні» сприймаються молоддю як привабливі та красиві, однак викликають мінімальну реакцію щодо наративу декомунізації. Спираючись на результати дослідження, авторами розроблено методичні рекомендації для мистецької та освітньої практики. У освітній практиці рекомендовано використовувати стратегії, які перш за все включають боротьбу з існуючими стереотипами щодо сприймання мистецтва та проведення тренінгів, спрямованих на розвиток аналітичного та критичного мислення молоді за допомогою мистецтва. У мистецькій практиці рекомендується стратегія побудови наративу декомунізації на базі дискурсу про героїчне минуле України, фальшивість та абсурдність радянської ідеології, можливостей розвитку країни в майбутньому.

Ключові слова :

perception process of art psychosemantics decommunization narrative art objects сприймання мистецтва психосемантика наратив декомунізації арт-об’єкти

Галузі знань та спеціальності :

05 Соціальні та поведінкові науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Соціальні науки

Файл(и) :

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

1.12 MB

Контрольна сума :

(MD5):814b722c1a10b2f2eb8f9aabf70aab59

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International