Протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій у 1813–1814 рр. в оцінках радянської історіографії початку 1920-х – 1930-х рр.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Захарчук, Олег
Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
76
ISSN :
2518-1270
Початкова сторінка :
117
Кінцева сторінка :
127
Цитування :
[APA 7] Захарчук, О. (2025). Протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій у 1813–1814 рр. в оцінках радянської історіографії початку 1920-х – 1930-х рр. Етнічна історія народів Європи, (76), 117–127. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.14
[ДСТУ] Захарчук О. Протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій у 1813–1814 рр. в оцінках радянської історіографії початку 1920-х – 1930-х рр. Етнічна історія народів Європи. 2025. № 76. С. 117—127. DOI: 10.17721/2518-1270.2025.76.14 (дата звернення: 25.07.2026).
Протистояння дипломатичних служб наполеонівської Франції та союзних держав в період шостої антифранцузької коаліції (1813–1814 рр.) й досі в цілому продовжує залишатися маловідомим не лише для широкого загалу, але й для дослідників доби наполеонівських війн. В статті проаналізовано оцінки представників початкового етапу радянської історіографії історії наполеонівських війн стосовно протистояння наполеонівської та союзної дипломатій зазначеного періоду. Виконуючи в цілому політичне замовлення радянські історики з другої половини 1930-х рр. услід за російськими-імперськими авторами створили безліч міфів та фальсифікацій з військової та дипломатичної історії наполеонівських війн, в тому числі із даної проблеми. Тому деконструкція радянського дискурсу, створеного на основі міфологізації різних подій всесвітньої історії, об’єктивна реконструкція та всебічний аналіз подій даного періоду в умовах сучасної російсько-української війни набуває досить важливого значення. Мета статті полягає в аналізі висновків радянського наукового доробку зазначеного періоду щодо протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій в період військової кампанії 1813–1814 рр. Методи дослідження передбачають системне дотримання принципів історизму та неупередженості. Використано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний методи з використанням історіографічного аналізу та критично-аналітичного підходу. Наукова новизна статті визначається тим, що вперше у сучасній вітчизняній історіографії на основі різноманітних джерел здійснено спробу аналізу висновків представників початкового періоду радянської історіографії стосовно використаних методів та засобів у дипломатичному протистоянні наполеонівської Франції та союзних держав в період шостої антифранцузької коаліції (1813–1814 рр.). У висновках представлена авторська оцінка концепцій істориків першого періоду радянської історіографії щодо протистояння наполеонівської та союзницької дипломатій в зазначений період. Встановлено, що погляди радянських істориків цього етапу при висвітленні зазначеної проблеми базувалися на здобутках представників критичного напрямку російської історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст., висновки яких в оцінці зовнішньої політики та дипломатії Наполеона Бонапарта були в цілому об’єктивнішими ніж у російських істориків ХІХ – початку ХХ ст., що в цілому дотримувалися патріотичної концепції.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
237.35 KB
Контрольна сума :
(MD5):2b0313f82349f7e69254842a10c6c99e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International