Громадянська наука і моніторинг довкілля: світові тенденції, ситуація в Україні

Khilchevskyi, V., & Zapototskyi, S. (2022). Citizen Science and Environmental Monitoring: World Trends, Situation in Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (1-2), 8–15. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.1

Метою дослідження є характеристика основних тенденцій у розвитку громадянської науки (ГН), яка викликає зростаючий інтерес з боку суспільства з початку XXI ст., що пов’язано з розвитком цифрових технологій, можливістю підключення до інтернету. Згідно з Оксфордським словником, “громадянська наука – це збір і аналіз даних, що належать до світу природи, представниками широкого кола громадськості, як правило, у рамках спільного проєкту із професійними вченими”. Цей рух має значну активність у країнах Західної Європи, США, Австралії, останнє десятиліття – у Китаї. Аналіз виконаних проєктів показує, що найбільше громадянська наука впливає на дослідження в галузі біології, екології, вирішення проблем довкілля і застосовується в основному для збору та класифікації даних. Точність даних, отриманих представниками ГН, залежить від організації досліджень і вимагає постійного контролю та співпраці із професійними вченими. Мотивація, якою послуговуються громадяни, беручи участь у наукових дослідженнях, може також вплинути на результати проєктів ГН. Можна виділити три загальні аспекти як мотивацію до участі в ГН: а) підвищення індивідуального науково-освітнього рівня й бажання розширити обізнаність суспільства; б) заповнення прогалин у державному моніторингу та виявлення місцевих проблем; в) використання наукових знань для інформування політиків та осіб, що приймають рішення, а також забезпечення відповідності дій у різних масштабах.
Вагомим напрямом досліджень громадянської науки є моніторинг якості води у водних об’єктах, про що свідчить понад 800 праць, опублікованих протягом 2010-2020 рр. у періодичних виданнях, що індексуються Web of Science. Актуальним є залучення представників ГН до вирішення завдань, які стоять перед Ціллю сталого розвитку 6 (ЦСР 6) “Чиста вода та належна санітарія”, однією із 17-ти глобальних цілей, які були прийняті на Саміті ООН зі сталого розвитку (2015) на період до 2030 р. Участь громадянської науки може бути значною у контексті ЦСР 6.3.2 “Виявлення частки водних об’єктів із хорошою якістю води”, оскільки ці дослідження пов’язані з моніторингом водних об’єктів на рівні громад. Програма “Fresh Water Watch”, розпочата 2012 р., базується на безперервному моніторингу прісноводних водних об’єктів. Програма має як глобальний, так і локальний рівень. Глобальний рівень – представники ГН у різних країнах, які беруть участь у програмі, працюють за уніфікованими методиками і реєструють загальний набір параметрів, що завантажується до єдиної бази даних. Локальний рівень – робота з місцевими групами та вченими, у яких є наукові питання щодо конкретних водних об’єктів. Отже, використовуючи глобальні підходи, можна відповісти на місцеві питання стосовно якості води та стану екосистем.
В Україні ситуація з ГН кардинально відрізняється від описаної вище. Громадянська наука в такому вигляді, як у країнах Західної Європи, Північної Америки, Австралії та Східної Азії, в Україні відсутня. Пов’язано це як із загальним економічним становищем країни, постійним скороченням наукових установ, зменшенням інтересу громадян до науки, так і з морально-етичними аспектами (від скепсису професійних українських учених щодо діяльності представників ГН до неготовності широких верств громадян витрачати свій час на роботу у проєктах ГН). Але на фейсбуці (ФБ) усе ж є групи біологічної, гідрологічної та геологічної спрямованості в Україні, які мають свої сайти у ФБ і проводять певну роботу. Інтеграція України до структур Європейського Союзу сприятиме появі нових можливостей для подальшого розвитку громадянського суспільства, у тому числі участі у проєктах громадянської науки.