Правовий режим твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту

Міліцина К.М. Правовий режим твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту : дис. доктора філософії : 293 Міжнародне право. Київ, 2026. 289 с.

Міліцина К.М. Правовий режим твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (29 – Міжнародні відносини). –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
У дисертаційній роботі всебічно вивчено питання правового режиму твороподібних об’єктів, створених на основі штучного інтелекту. Актуальність та своєчасність цієї роботи зумовлена таким.
Сучасні моделі та системи генеративного штучного інтелекту (ШІ) продовжують складнішати. Від «традиційних» комп’ютерних програм вони відрізняються обчислювальними потужностями, високим рівнем автоматизації та використанням великої кількості даних. Зростаюча складність моделей і систем генеративного ШІ супроводжується дедалі більшим спрощенням їх використання. Ці зрушення створили підґрунтя для сумнівів щодо охороноздатності за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ, та розпалили дискусію щодо правового режиму твороподібних, об’єктів, створених на основі ШІ.
У світлі такого стрімкого розвитку моделей та систем генеративного ШІ, а також поширення їх використання в усьому світі, в Україні було запроваджено право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Український режим sui generis розрізняє об’єкти, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій (які за відповідності умовам охоронятимуться авторським правом), та неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Остання категорія покликана охоплювати твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ. Незважаючи на прагнення законодавця запропонувати креативним індустріям прогресивне регулювання, обговорюваний режим sui
generis з моменту його запровадження (поки що) не користується популярністю. Це може бути спричинено відсутністю розуміння, де пролягає межа між об’єктами, які створюються на основі ШІ й охороняються авторським правом, та об’єктами, які «генеруються ШІ» та охороняються правом sui generis. Інші причини можуть полягати у запропонованому режимі як такому. На цьому тлі не дивно, що відповідний режим sui generis є предметом обговорень в рамках триваючого процесу рекодифікації Цивільного кодексу України, що робить це дослідження з розглядом серед іншого українського режиму sui generis надзвичайно актуальним.
На відміну від України інші держави поки що утримуються від запровадження правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. По-перше, як і в Україні, відкритим залишається питання щодо розрізнення охороноздатних і неохороноздатних за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ. По-друге, в іноземній доктрині тривають дискусії щодо того, який режим може бути запропонований щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. В останні роки, втім, питання «який режим може бути запропонований» змінилося на дилему «а чи потрібно його шукати взагалі».
Дослідження структуровано у три розділи. Перший розділ присвячений теоретико-практичним засадам щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. В рамках першого розділу здійснюється виявлення антропоцентричних підвалин, що лежать в основі авторського права – як міжнародного, так і національного (у гармонізованому праві ЄС (з окремими прикладами з національного права держав-членів), а також у праві Великої Британії, КНР, США та України), – та аналіз їх наслідків для об’єктів, створених на основі ШІ. На основі цього формується поняття «твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ» та розглядається охоплення останніх об’єктів українським режимом sui generis. Оскільки Україна є однією з небагатьох держав, у праві якої передбачений такий спеціальний режим, натомість в інших державах тривають обговорення, другий розділ передбачає
огляд основних підходів, спрямованих на пошук правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. Третій розділ присвячений встановленню зв’язку між обґрунтуваннями інтелектуальної власності та сучасними викликами і ризиками, що виникають у результаті використання генеративного ШІ для створення твороподібних об’єктів, а також пошуку на основі отриманих результатів найбільш доречного правового рішення.
Новизна цієї дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є першою у вітчизняній науці комплексною науковою працею, що присвячена правовому режиму твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. До головних висновків дисертації належать такі:
- Підтверджено, що авторське право є антропоцентричним на міжнародному та національному рівнях; виявлено коріння та прояви антропоцентризму в авторському праві.
- Розкрито головні відмінності підходів держав до змісту критерію оригінальності та поняття авторства.
- Зроблено внесок у краще розуміння генеративного ШІ.
- Запропоновано підхід – тест, що складається з п’яти частин – із розрізнення охороноздатних і неохороноздатних за авторським правом об’єктів, створених на основі ШІ.
- Розглянуто чотири сценарії (не)авторства щодо об’єктів, створених на основі ШІ, які можуть виникнути після застосування тесту.
- Введено термін «твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ» на позначення об’єктів, що справляють враження творів (у розумінні авторського права), проте такі об’єкти створені на основі генеративного ШІ без достатнього творчого внеску людини та, відповідно, не охороняються авторським правом.
- Ідентифіковано основні проблемні аспекти українського режиму sui generis щодо неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою, яким можуть охоплюватися твороподібні об’єкти, створені на основі ШІ.
- Висунуто ідеї щодо вдосконалення українського права sui generis на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, з урахуванням триваючого процесу рекодифікації Цивільного кодексу України.
- Висвітлено історичні спроби пошуку правового режиму щодо твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ, у світі.
- Здійснено огляд основних сучасних пропозицій щодо правового режиму твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ.
- З’ясовано, чи є надання охорони твороподібним об’єктам, створеним на основі ШІ, нині виправданим із перспективи деонтологічних й утилітарних обґрунтувань.
- Хоча існування провалу ринку досі не було ані підтверджено, ані спростовано, було ідентифіковано виклики та ризики, що свідчать про небезпеку збереження існуючого стану речей та обґрунтовують необхідність пошуку правового рішення.
- Спираючись на класифікаційну систему «градуйованої щільності» (або «поступового ущільнення»), було вивчено можливість використання потенціалу права захисту від недобросовісної конкуренції, яке розглядається у цій дисертації як таке, що розповсюджується як на комерційні відносини «бізнес для бізнесу», так і на комерційні відносини «бізнес для споживача». У роботі робиться висновок, що з обережністю та ретельною оцінкою відповідності вимогам захист від прискіпливої імітації та положення щодо оманливих практик можуть застосовуватися до твороподібних об’єктів, створених на основі ШІ. Водночас також було визнано обмеження застосування цих режимів до вказаних об’єктів.
- Наведено інші ідеї та підходи, які можуть бути цікавими в контексті реагування на ризики та виклики, що спричинені твороподібними об’єктами, створеними на основі ШІ.
Ключові слова: штучний інтелект (ШІ), міжнародне приватне право (цивільне право/підсудність), авторське право (законодавство з авторського права/Бернська конвенція), право особливого роду (sui generis), право інтелектуальної власності (інтелектуальна власність/ІВ), промислова власність (винаходи/патенти/Паризька конвенція), культура (мистецтво/культурні цінності), твір, база даних, комп’ютерна програма (комп’ютерний код/програмне забезпечення), креативні індустрії, конкуренція (недобросовісна конкуренція), Європейський Союз (ЄС/європеїзація/acquis ЄС), Угода про асоціацію між Україною та ЄС (європейська інтеграція), договір.