РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД У ПЕРСПЕКТИВІ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ

SARAPIN, A. (2026). RELIGIOUS EXPERIENCE IN THE PERSPECTIVE OF SEMANTIC ANALYSIS. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 27(1), 61–68. https://doi.org/10.17721/sophia.2026.27.11

В с т у п . Запропоновано можливе розв'язання питання семантичного потенціалу релігійного досвіду. Відзначено потребу вийти за межі психологізму і банального дескриптивізму в ідентифікації релігійного досвіду.
М е т о д и. Реалізацію результатів дослідження досягнуто застосуванням герменевтичного і порівняльного методів. Подано свідчення про семантичний аналіз, який уможливлюється через презентацію ретроспективного виміру і систематики.
Р е з у л ь т а т и. Розглянуто деякі аспекти семантичної історії релігійного досвіду, наявні у творах Ф. Шляєрмахера, В. Джеймса, Р. Отто, Й. Ваха і М. Еліаде. Узагальнення Ф. Шляєрмахера про внутрішній досвід релігійної людини започатковують дослідницьку тенденцію, в основі якої лежить опора на суб'єктивізм в його сприйнятті. У творах В. Джеймса, Р. Отто, Й. Ваха і М. Еліаде утверджується семантична подвійність в ідентифікації релігійного досвіду, яка знаходить вираження у кількох варіантах розв'язання дилеми "суб'єктивізація – об'єктивація". Обґрунтовано тезу, за якою в аналізованих творах помітним є натяк на дві умовні методологічні стратегії в осмисленні релігійного досвіду. Основою першої методологічної стратегії є ідентифікація релігійного досвіду як смислового наповнення внутрішнього світу індивіда конфесійно зумовленими образами і символами.
В основі другої методологічної стратегії лежить ідентифікація конфесійної обізнаності індивідів у міру їх включення до реалій певної релігійної традиції. Узагальнено характеристики і наслідки реалізації дослідниками кожної з методологічних стратегій.
В и с н о в к и. Розкрито неадекватність концептуалізацій релігійного досвіду в перспективі актуалізації першої стратегії і можливість для належних інтерпретацій у світлі реалізації другої стратегії. Перспективною у виявленні семантичного потенціалу релігійного досвіду визнано потребу враховувати згадані дві методологічні стратегії і подальше розгортання їх змісту.