Дискурсивне конструювання української національної ідентичності

В роботі означено та продемонстровано, на прикладі України, варіанти відносин між порядками дискурсу у дискурсивному політичному просторі, а саме: відносини когерентності, доповнюваності, опозиційності та домінування. Найбільш релевантним на сьогодні підходом до вивчення національної ідентичності визначено когнітивно-дискурсивний. У його межах, у дипломній роботі, зосереджено увагу на критичному дискурс аналізі – сучасному міждисциплінарному підході до вивчення національної ідентичності. Аналіз теоретико-методологічних засад дослідження проблематики національної ідентичності дає змогу стверджувати, що на відміну від своїх європейських колег, які переважно розглядали ідентичність у контексті глобалізації, вітчизняні науковці розробляли цю проблему, концентруючись на трансформаційних процесах у державі та суспільстві. Найбільш релевантним на сьогодні підходом до вивчення національної ідентичності визначаємо когнітивно-дискурсивний. Проаналізувавши комунікативні кейси конструювання української національної ідентичності, реалізовані у інституційному дискурсі, стверджено, що системного конструювання української національної ідентичності не відбувалося. Водночас близько десяти промов містять приклади цілісного та спрямованого впливу на дискурс заради створення конкретних когнітивних моделей самоідентифікації цілої нації. Проте системного спрямованого структурування семантичних відмінностей між українцями та ворогом не відбулося.

Бевза Б. П. Дискурсивне конструювання української національної ідентичності : дипломна робота ... магістр : 053 Психологія / Бевза Богдан Петрович. - Київ, 2021 – 93 с.