ЦИФРОВА ДЖЕНТРИФІКАЦІЯ ЯК ОЗНАКА НОВОЇ НЕРІВНОСТІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ПРОСТОРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Панченко, В., Олійник, К. (2025). DIGITAL GENTRIFICATION AS A SIGN OF NEW INEQUALITY IN THE CONDITIONS OF SOCIO-SPICIAL TRANSFORMATIONS. Аctual Problems of International Relations, 1(163), 124–133. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.163.1.124-133

Анотація. Наукова гіпотеза статті базується на припущенні, що нерівність у доступі до цифрової інфраструктури, нерівність у цифрових навичках і цифровій грамотності, нерівність у використанні цифрових технологій є новими формами соціальної стратифікації і формами прояву різних цифрових розривів. Ми стверджуємо, що цифрова нерівність об’єктивно набуває нових форм прояву. Цифрова і просторова нерівність співіснують у щонайменше двох формах прояву – цифрової периферії і цифрової джентрифікації. Цифрова периферія є результатом формування територій з обмеженим доступом до цифрової інфраструктури, що в умовах цифровізації економічних процесів неминуче призводить до економічної маргіналізацї. Аналіз літератури довів, що цифрову джентрифікацію розглядають як наслідок зростання вартості житла в районах з розвиненою цифровою інфраструктурою внаслідок внутрішньої міграції цифрових працівників. Ми вважаємо, що такий підхід до визначення цифрової джентрифікації вимагає поглиблення, адже в епоху цифровізації цифрові технології не лише змінюють фізичний простір міст, але й створюють нові форми просторів – цифрові середовища, цифрові платформи, цифрові спільноти. Це дозволяє нам розвинути концепцію «цифрової джентрифікації» як феномену, що описує процеси витіснення, ексклюзії та трансформації в цифровому просторі. Мета дослідження полягає у визначенні сутності цифрової джентрифікації і її типологізації, що дозволить охарактеризувати позитивні та негативні наслідки процесів джентрифікації для нерівності з позицій соціально-просторової трансформації.
Цифрове середовище визначено нами як комунікаційне середовище цифрових пристроїв та середовище формування цифрової нерівності. Розглядаючи цифрове середовище як основу складної мережі цифрових взаємодій, ми можемо краще зрозуміти відмінності, що виникають у доступі до технологій, їх використання та навички, пов'язані з технологіями. У контексті просторової нерівності домогосподарство виступає ключовим суб’єктом, оскільки його соціально-економічне становище безпосередньо залежить від просторових можливостей: доступу до інфраструктури, робочих місць, соціальних послуг, екологічних умов тощо. Просторова локалізація домогосподарства визначає його включеність у соціально-економічні процеси та можливості для розвитку. В умовах цифровізації поняття «домогосподарство» істотно модифікується. Відбувається розмивання просторових меж, індивідуалізація економічної поведінки, віртуалізація споживання, змінюються моделі розподілу ролей та прийняття рішень всередині домогосподарств, що пов’язано із новими можливостями для самореалізації, які надає цифрова економіка. Ці трансформації ставлять під сумнів адекватність традиційного розуміння домогосподарства як єдиного, просторово локалізованого суб’єкта економічної діяльності. По суті, в умовах цифрової трансформації відбувається модифікація традиційних домогосподарств у «цифрові спільноти» (групи індивідів, об’єднані спільними інтересами або цілями в цифровому просторі, які здійснюють економічну діяльність) або «віртуальні колективи» (тимчасові об’єднання індивідів для реалізації короткострокових проєктів на кшталт краудсорсингових ініціатив) або у децентралізовані автономні організації (форми колективної економічної діяльності, засновані на блокчейн-технологіях та смарт-контрактах). Формуються гібридні домогосподарства – розподілені домогосподарства. Ми пропонуємо розглядати цифрову джентрифікацію як процес трансформації просторів цифрової взаємодії та цифрових платформ, який характеризується зміною характеру та посередницьких функцій цифрового середовища, що супроводжується переоцінкою цифрових активів в інтересах нових груп користувачів або компаній-даталістів, маргіналізацією або витісненням початкових користувачів, примусовою симпліфікацією цифрової спеціалізації внаслідок розвитку ІКТ, що дозволило виокремити платформенну джентрифікацію, просторову цифрову джентрифікацію, інфраструктурну цифрову джентрифікацію, алгоритмічну джентрифікацію, культурну цифрову джентрифікацію, інформаційну джентрифікацію, економічну цифрову джентрифікацію, професійну цифрову джентрифікацію, віртуально-просторову джентрифікацію.