Особливості конструкції Небелівського храму: монументальні елементи, устрій та їхній ритуально-релігійний сенс

Завалій, О. (2021). Особливості конструкції Небелівського храму: монументальні елементи, устрій та їхній ритуально-релігійний сенс. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(17), 5–11. https://doi.org/10.17721/sophia.2021.17.1

Увагу зосереджено на культовій споруді енеолітичного світу, яку відкрили у 2012 р. біля с. Небелівка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. На сьогодні це визнаний Храм трипільської цивілізації. За результатами розкопок відновлено головні особливості конструкції та планування споруди. У ході дослідження було проаналізовано, що підготовка, технологія та послідовність побудови сакральної споруди могло мати особливий космогонічний статус. Також визначено, що конструкція мала археоастрономічну інтерпретацію. Особливості конструкції Небелівського Храму проявили його ритуальні можливості, а внутрішній устрій ритуального залу, імовірно, був підлаштований під функціонування головного храмового символу.Виокремлено такі головні особливості конструкції та планування споруди: 1. Зовнішній двір. 2. Святилище перед входом в ритуальний зал. 3. Головний ритуальний зал з круговим балконом по периметру другого поверху. Виявлено, що головний ритуальний зал Храму мав конструкцію з частково відкритим дахом чи конструкцію, яка забезпечувала відкривання частини даху під час проведення ритуалів. Однією з головних особливостей конструкції Храму також став "сонячний коридор" зі східного боку споруди, який забезпечував світловий прохід сонячної енергії в дні річних рівнодень. Весь ансамбль споруди доповнювався символічним зображення бичачих рогів, що є характерним елементом конструкцій Трипільських Храмів.Зазначається, що головні особливості конструкції Небелівського Храму повторюються в зображальному мистецтві Кукутень-Трипільської групи.Головною метою було осмислити проблеми походження та сакрального призначення Небелівського Храму, дослідити такі фактори, як місце, розташування та конструкція споруди. З цим Трипільська святиня набуває значення пам'ятки національного зодчества та виходить на арену світової культури під символом космологічної релігії (за В. М. Топоровим).Уперше в релігієзнавчій думці висвітлюються особливості конструкції Небелівського Храму трипільської цивілізації. Також уперше розкриваються ключові питання, пов'язані з храмовою ритуальною практикою трипільського етносу.