Козацьке бароко як державницький історико-культурний стиль: формування та динаміка розвитку

Погрібна Д. Козацьке бароко як державницький історико-культурний стиль: формування та динаміка розвитку. Українські культурологічні студії. 2024. № 2 (15). С. 31-34.

Вступ . Ситуація кризи в сучасному українському соціогуманітарному просторі потребує історикокультурологічних рефлексій над культурними фактами минулого пошуку з метою переосмислення впливу останніх на сучасність.
Метою дослідження є аналіз козацького бароко як державницького історико-культурного стилю, визначення міри його впливу на історію та культуру України, а також виявлення його актуальності в сучасності. Для досягнення мети потрібно виконати дослідницькі завдання, пов'язані із визначенням передумов формування та розвитку бароко як козацького державницького стилю XVII–XVIII ст. та обгрунтуванням його актуальності для сучасного суспільного розвитку.
Методи . У ролі методологічного інструментарію використано такі методи: єдність логічного та історичного, історико-генетичний, компаративний, історичної реконструкції, соціокультурний, системного аналізу.
Результати . Бароко як культурний стиль зі своїми характерними рисами (емоційність, динамізм, метафоричність, комплексність, парадність) виникає в Західній Європі та отримує творчу рецепцію на західноукраїнських землях. Як автентичний історико-культурний стиль бароко виявляється в Козацько-Гетьманській державі і є наслідком розвитку української інтелектуальної традиції. Стиль українське бароко, який автор ототожнює з козацьким бароко, став не лише відображенням психологічно-ментальних рис українського народу, а й вираженням державницької ідеї Гетьманщини. Козацька старшина як еліта українського суспільства була і носієм художніх смаків, і замовником творів у стилі козацького бароко. Мистецькі пам'ятки козацького бароко поєднують у собі пишність, парадність, динамізм, метафоричність та акумулюють у собі державницькі наративи Гетьманщини.
Висновки . Феномен козацького бароко не є лише рецепцією західноєвропейського бароко, яке втілює риси українського світогляду XVII–XVIII століття, а є автентичним українським державницьким стилем епохи Гетьманщини. Наявність пам'яток епохи козацького бароко в сучасності свідчить про існування в XVII–XVIII ст. державницької культури, яка сформувала ціннісні орієнтири для розвитку України як держави. За результатами критичного аналізу наукових праць сучасних культурологів автор потрактовує бароко не лише як панівний стиль української культури, але і як державницький стиль Козацько-Гетьманської держави, що визначає найбільшу значущість козацького бароко для історії української культури.