Лексичні конструкції маніпулятивних текстів у Telegramканалах воєнного часу (на прикладі висвітлення кримського питання)

Semchenko V. Lexical Constructions of Manipulative Texts in Telegram Channels of War Time (on the Example of Coverage of The Crimea Issue). Актуальні питання масової комунікації. 2025. Вип. 37. С. 66-75.

Стаття присвячена аналізу маніпулятивних стратегій у Telegram-каналах із висвітленням кримської теми в контексті інформаційного протистояння в умовах воєнного часу. У вступі підкреслюється актуальність дослідження, зумовлена зростанням популярності Telegram як платформи для розповсюдження новинного контенту. Окрему увагу приділено впливові інформаційної війни на формування паралельних реальностей у висвітленні подій в окупованому Криму українськими та російськими ЗМІ. Основна мета роботи – дослідити лінгвістичні засоби маніпуляції, які використовуються в проукраїнських і проросійських каналах для легітимізації власних наративів і делегітимізації опонента.
Метод. Проаналізовано ключові характеристики маніпулятивних текстів, зокрема імпліцитний характер впливу, емоційну насиченість та вибірковість подачі інформації. На основі контент-аналізу 15 каналів виділено типові лексичні маркери: військова лексика, емоційно-оцінна лексика, лексика невизначеності. Особливу увагу приділено виявленню стратегій конструювання образу ворога через дегуманізацію, криміналізацію та демонізацію опонента. На основі контент-аналізу 15 телеграм-каналів проаналізовано лінгвістичні маркери маніпулятивного впливу, механізми формування наративів та роль лексичних конструкцій у створенні інформаційного протистояння. Виявлено ключові стратегії маніпуляції, зокрема селективний підбір інформації, імплікатури, поляризацію, драматизацію, евфемізацію та дисфемізацію, які використовуються проукраїнськими та проросійськими джерелами для легітимізації власних позицій та делегітимізації позицій опонента.
Результати дослідження свідчать, що проукраїнські канали зосереджені на тимчасовості окупації, героїзмі опору та неминучості деокупації, а проросійські – на легітимізації статусу Криму, демонстрації стабільності та дискредитації України. У висновках наголошується на ролі мови як потужного інструменту інформаційної війни в сучасному медійному дискурсі військового часу.