Геоекологічний аналіз і оцінка території Чернігівської області

Барановська О., Барановський М. Геоекологічний аналіз і оцінка території Чернігівської області. Фізична географія та геоморфологія. 2021. Вип. 1–3 (105–107). С. 18–24.

Основною метою геоекологічного дослідження Чернігівської області є всебічний аналіз і оцінка екологічного стану геосистем з погляду потреб людини.
На основі аналізу природних особливостей геосистем Чернігівщини, їхніх геохімічних властивостей були виявлені відмінності самоочисної здатності ландшафтів. Порівняно високий потенціал винесення шкідливих речовин властивий підвищеним розчленованим ландшафтам південно- та північно-східної частин регіону. Найбільша частка площ із низьким потенціалом винесення забруднювальних речовин припадає на ландшафти Дніпровсько-Деснянського Полісся та Північної області Дніпровської терасової рівнини. Антропогенний вплив на довкілля Чернігівського краю є досить значним і різноманітним за видами, інтенсивністю та територіальним поширенням. Наслідками цього впливу є радіаційне забруднення західної та північно-східної частин регіону, високі рівні забруднення атмосферного повітря у містах, незадовільний екологічний стан ґрунтових вод насамперед Чернігівського Полісся, деградація земельних ресурсів. На основі аналізу екологічного стану окремих компонентів природи було визначено інтегральний показник забрудненості геосистем
адміністративних районів (станом на 2019 р.) Чернігівської області та встановлено, що найвищим рівнем гостроти екологічної ситуації в регіоні вирізняються її західні та північно-східні території. У результаті проведення кореляційного аналізу між показниками забрудненості довкілля Чернігівщини та станом здоров’я населення було встановлено, що на захворюваність мешканців регіону найбільший вплив має радіаційне забруднення території 137Cs. Воно зумовлює високі показники захворюваності ендокринної системи, крові та кровотворних органів. Ця особливість має враховуватися при розробленні екологічної політики у регіоні.