Валідність індивідуального зважування змінних при формуванні індексу задоволеності демократією
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2(16)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
21
Кінцева сторінка :
35
Цитування :
[APA 7] Виноградов, О. Г., & Головіна, А. (2021). Валідність індивідуального зважування змінних при формуванні індексу задоволеності демократією. Український психологічний журнал, (2(16)), 21–35. https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).2
[ДСТУ] Виноградов О. Г., Головіна А. Валідність індивідуального зважування змінних при формуванні індексу задоволеності демократією. Український психологічний журнал. 2021. № 2(16). С. 21—35. DOI: 10.17721/upj.2021.2(16).2 (дата звернення: 25.07.2026).
Поширений підхід до вимірювання задоволеності життям чи якимось іншим складним явищем зазвичай полягає в обчисленні простої або зваженої суми балів задоволеності його окремими аспектами. Серед дослідників поширене уявлення, що підвищити валідність композитного балу можна шляхом зважування оцінки задоволеності аспектом індивідуальною оцінкою його важливості, проте емпіричні дослідження спростовують це припущення.
В статті розглядаються умови, за яких індивідуально зважений показник задоволеності станом демократії в Україні демонструє вищу валідність для передбачення загальної задоволеності порівняно з незваженим та нормативно зваженим показниками.
На даних Європейського Соціального Дослідження (ESS) шостої хвилі вдалося продемонструвати, що валідність індивідуально зваженого показника задоволеності демократією опосередковується інтра-індивідуальною варіативністю оцінок важливості її аспектів. За допомогою ієрархічної лінійної регресії було встановлено суттєве (до 11%) статистично значуще підвищення відсотку поясненої дисперсії загальної задоволеності демократією при додаванні до моделі індивідуально зваженого показника на вибірках респондентів з диференційованим сприйманням важливості 14 аспектів демократії. В статті також демонструється цікава тенденція: в регресійних рівняннях індивідуально зважений і нормативно зважений показники можуть відігравати один до одного роль змінної-супресора.
В статті розглядаються умови, за яких індивідуально зважений показник задоволеності станом демократії в Україні демонструє вищу валідність для передбачення загальної задоволеності порівняно з незваженим та нормативно зваженим показниками.
На даних Європейського Соціального Дослідження (ESS) шостої хвилі вдалося продемонструвати, що валідність індивідуально зваженого показника задоволеності демократією опосередковується інтра-індивідуальною варіативністю оцінок важливості її аспектів. За допомогою ієрархічної лінійної регресії було встановлено суттєве (до 11%) статистично значуще підвищення відсотку поясненої дисперсії загальної задоволеності демократією при додаванні до моделі індивідуально зваженого показника на вибірках респондентів з диференційованим сприйманням важливості 14 аспектів демократії. В статті також демонструється цікава тенденція: в регресійних рівняннях індивідуально зважений і нормативно зважений показники можуть відігравати один до одного роль змінної-супресора.
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Психологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
247.56 KB
Контрольна сума :
(MD5):5b342ec1248be7023bfbd5a21c9b64d9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International