МАТЕРИНСТВО І ВІЙНА: ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА ЕТИЧНІ КОЛІЗІЇ

ТSYMBAL, T. (2023). MOTHERHOOD AND WAR: EXISTENTIAL CHALLENGES AND ETHICAL CONFLICTS. Almanac of Ukrainian Studies(32), 50–55. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.32.7

У статті представлено результати дослідження проблеми виконання материнських обов’язків під час війни. Увага акцентується на різних ролях, які виконують мами під час війни, на можливих відповідях материнства на виклики війни. Підкреслюється, що війна є точкою зламу для соціуму і для кожної родини, випробуванням моральності і шляхетності духу людини. Справедлива оборонна війна розглядається як етичний та екзистенційний виклик, що надає трагічну можливість виявлення моральних якостей, приводить до піднесення духу в умовах, коли агресор намагається брутально зруйнувати їх. Зазначається, що гендерні проблеми в умовах воєнних дій розглядалися у феміністичному дискурсі, починаючи з середини ХХ ст. Традиційно увага дослідників зосереджувалась на таких жіночих ролях, як анти мілітаристки, жінки-жертви, жінки волонтерки, жінки-військові. Підкреслюється, що жінка може виконувати під час війни кілька ролей, змінюючи своє ставлення до подій, ступінь активності, пріоритетність ролей. Рольова ж багатоваріантність матерів залишалася на околиці гуманітарного дискурсу. У статті наголошується, що мами виконують в умовах війни різні ролі, залежно від віку дітей, території проживання, ставлення до військової служби дорослої дитини тощо. Жінка-мати іманентно бере на себе відповідальність і тягар жертовності, ступінь якого має конкретно-історичний характер і значно посилюється в умовах військових дій. Рольові варіанти матерів розглядаються не як детерміновані, а телеологічні, як такі, що залежать від системи етичних якостей жінки. Окреслені ролі мами, що служить у війську, мами-волонтерки, мами-рятівниці маленьких дітей. Однак найбільша увага приділяється мамам воїнів. Аналізується історична традиція можливостей використання впливу мам на мобілізацію, на організацію допомоги армії, на підтримку духу військових. Стверджується, що, не дивлячись на дев’ятирічний досвід російсько-української війни і позитивні приклади сучасних українських матерів воїнів, жертовність та висока моральність ніколи не буде масовою, але свідомих мам може стати більше, а ставлення до воїнів та їхніх родин – більш шанобливим. Наголошується, що материнська відповідальність є гідною відповіддю на екзистенційні виклики та етичні колізії, породжені війною, тому важливими є подальші дослідження окреслених проблем у полідисциплінарному науковому дискурсі.