Війна на "ідеологічному фронті". Рік 1968-й

Патриляк, І., & Слюсаренко, А. (2019). Війна на "ідеологічному фронті". Рік 1968-й. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія? (142), 43–49. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.142.11

Ідеологічна боротьба проти "контрреволюційних виявів" супроводжувала всю історію радянського суспільства. Проте, були періоди, коли війна на "ідеологічному фронті" суттєво загострювалася. Здебільшого це відбувалося під впливом великих зовнішньополітичних потрясінь або в ході важливих ідеологічних кампаній у середині країни. Одним із таких епізодів, коли закордонні перетурбації вплинули на ідеологічне протистояння в межах СРСР, стали події 1968 р. у Чехословаччині. Особливий вплив "Празької весни" відчувався в Україні, яка безпосередньо межувала з ЧССР, а також мала свої потужні традиції антирадянської ідеологічної боротьби. Тому не дивно, що Комітет держбезпеки при Раді міністрів УРСР особливо пильно слідкував за "ідеологічним фронтом" в Україні. Виходячи зі свого розуміння "ідеологічної війни", як зовнішньої диверсії, аналітики КДБ готували відповідні документи для найвищого партійного керівництва. До уваги читачів пропонується археографічна публікація "Доповідної записки. Про деякі тенденції в ідеологічній диверсії, яка проводиться противником на території України". Розлогий документ, який займає 17 сторінок машинопису, підготовлений спеціально для потреб ЦК Компартії України 11 вересня 1968 р. Документ містить шість основних викликів "ідеологічної війни" в Україні – протистояння зарубіжним "націоналістичним центрам", протистояння "внутрішньому ідеологічному ворогу", протистояння "загрозливому" зростанню чисельності серед антирадянських груп освіченої молоді, протистояння появі такого явища як антирадянські листівки, протистояння частині "просталінськи" налаштованого суспільства, протистояння організованим страйкам робітників і колгоспників.