ІДЕОЛОГІЯ ЯК ЧИННИК КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ПОСТКОЛОНІАЛЬНУ ДОБУ

Obushnyi, M. (2019). IDEOLOGY AS A FACTOR OF CONSOLIDATION OF UKRAINIANS IN THE POST-COLONIAL ERA. Almanac of Ukrainian Studies(23), 60–68. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2018.23.10

Статтю присвячено розкриттю місця та ролі ідеології як чинника консолідації українців у постколоніальну добу. Доведено, що в українському державотворчому процесі проблема консолідації українців є актуальною і складною, але вкрай важливою. Оскільки від її розв’язання залежить український поступ, який відкриває нові можливості для соціально-економічного, політичного та духовного розвитку українського суспільства. Наголошено, що ефективна робота українців як суб’єктів консолідації залежить від комплексу соціально-економічних, політичних та духовних чинників. Серед яких одним із визначальних чинників у духовній сфері посідає ідеологія, яка за своєю суттю повинна бути національною, оскільки покликана об’єднати усіх представників як етнічних, так і національних меншин українського суспільства, на основі ідей духовності, соціальної справедливості та національного патріотизму, враховуючи історичні традиції та існуючі реалії сучасного світу. Саме такого роду об’єднувальна ідеологія повинна визначити основний напрям української політики єдності суспільства, систему його ідеалів та цінностей. Тому пошук такої ідеології виступає важливим чинником консолідації українців, особливо сьогодні, в умовах постколоніальної доби. Світовий досвід наочно засвідчує, що динамічніше розвиваються ті суспільства, які мають ідейний консолідаційний стрижень, який зрозумілий більшості громадян і ними підтримується. За своїм статусом цей консолідаційний стрижень є однією із ідеологічних засад державної ідеології, дискусія щодо її розробки все ще продовжується. Гостроту дискусії посилює наявне протистояння різноманітних, хоч остаточно не сформульованих партійних ідеологій, котрі так чи інакше все ж претендують на державницький статус, намагаючись ревізувати законодавчу норму, згідно з якою найважливішим носієм державної ідеології визначається Конституція. Інші ж політичні сили мають право у межах своїх повноважень та ідеологінчих спрямувань користуватися основоположними принципами державної ідеології, а саме: відстоювати державну незалежність та суверенітет, демократичний суспільний устрій, громадянське суспільство, права людини і т.ін., але не повинні ці фундаментальні основи державності ревізувати. Особливого захисту потребує консолідаційний аспект державної ідеології, оскільки він є своєрідним виявом громадянського виховання та осердям політизації особи. У кожній державі ідеологія іменується неоднаково – американізм, росіянізм, полонізм, сіонізм і т.ін. В Україні через свого роду науковий остракізм, який з’явився (і цілком обґрунтовано) після проголошення незалежності у зв’язку з тогочасною заідеологізованістю і моноідеологізованістю, що була у Радянському Союзі, дати назву ідеології виявляється досить складно. Наразі, останнім часом ряд науковців та партійних ідеологів схиляються до думки, що можна було б вживати при аналізі консолідаційної ідеології українців термін «солідаризм», в основі якого покладена ідея, що тільки солідарна справедлива співпраця та взаємодопомога усіх членів суспільства є основою соціального, економічного і політичного прогресу. Прикметним є те, що окремі українські політичні партії у своїх оновлених (після Революції Гідності) програмах використовують термін «солідаризм» для консолідації українців. Зокрема, політична партія Народний фронт своїм програмним завданням визначає відновлення територіальної цілісності України, звільнення її від терористів, іноземних військ, найманців та проведення реформ. Розв’язання цих завдань ідеологи НФ пов’язують з консолідацією українців. Ідеологи політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)» виходять із того, що лише консолідована країна може бути ефективною і конкурентною у світі. «Ми повинні усвідомлювати, – зазначено у програмі УДАРу, – що цілі, які нас об’єднують, важливіші за історичні міфи та ідеології, які можуть нас роз’єднувати». Багато уваги проблемі консолідації українців через розкриття ідеї солідарності приділено у програмі політичної партії «Блок Петра Порошенка» «Солідарність» (нова редакція). У цій програмі чи не вперше задекларовано, що партія ідею солідарності кладе в основу своєї ідеології. Має свою історію ідея солідарності і у політичної партії ВО «Батьківщина», програма якої була прийнята ще у 1999 році, проте допоки офіційно цей солідаристський дух у її програмі не відображений як ідеологія. У статті міститься рекомендація українським політичним силам ретельніше вивчити ідеологічні підстави солідаристських ідей з метою можливого їх використання у своїй політико-ідеологічній діяльності.