КСЕНОЛОГІЯ ЖІНОЧОГО: УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ В УЯВЛЕННЯХ КИТАЙСЬКОЇ МОЛОДІ

ZHAN, N. (2023). XENOLOGY OF THE FEMININE: UKRAINIAN WOMEN IN PERCEPTIONS OF CHINESE YOUTH. Almanac of Ukrainian Studies(33), 69–76. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.10

У статті презентовано результати соціально-філософського дослідження уявлень освіченої китайської молоді про сучасних українок. Опитування проводилось влітку 2023 року під час повномасштабної російської війни проти України. Разом з тим ми виходили з позицій сучасного стану україно-китайських відносин та якомога меншої політизації опитування. Дослідження передбачало аналіз асоціацій і являло собою поглиблене, слабко зв’язане інтерв’ю з орієнтовним набором питань. Гід інтерв’ю був складений українською та англійською мовами з подальшим перекладом на китайську. Для дослідження важливо, щоб інтерв’юеркою була саме жінка. Інтерв’ю проводила китаянка – співавторка цієї статті у звичайних умовах. Відповіді перекладались українською. Прямий переклад деяких відповідей був доволі складним, тому уточнення та роз’яснення робились англійською. Дослідження є соціально-філософським і не відповідає повною мірою соціологічним канонам. Також досліджувались джерела формування цих уявлень. Зокрема, висвітлення тем статусу українських жінок під час російської війни у китайському сегменті інтернету англійською та китайською мовами. У статті продемонстровано, як доступні на сайтах публікації окреслюють уявлення про сучасних жінок та потім транслюються молоддю у вигляді концептів, напрямків роздумів, контекстів і акцентів. Результати досліджень китайських авторів були нами використані для огляду уявлень про сучасних китайських жінок. Ці уявлення ми порівнювали з уявленнями про українських жінок, що були отримані у процесі нашого опитування. Ксенологія розглядається нами як напрямок соціально-філософських пошуків, спрямованих на осмислення "чужого", "іншого" та "інакшого. У ході дослідження з’ясовано, що характеристики українських жінок не містять ознак «чужого» чи «ворожого». Продемонстровано, що соціокультурний простір китайської молоді пронизаний різного роду стереотипами, гендерні стереотипи серед яких посідають провідне місце. Обґрунтована необхідність подальших досліджень важливої для китайської та української молоді проблеми – сурогатного материнства. Зазначено, що дослідження стереотипних уявлень потребує методології, яка використовує інтерсекційність і ґрунтується на міждисциплінарному підході. Дослідження підтвердило, що соціально-філософський аналіз на основі інтерсекційного підходу може слугувати міждисциплінарному трансферу експериментальних даних у гендерних дослідженнях.