Копендіум некласичних міфопрактик Дж. Р. Р. Толкіна: міфо-логічний аналіз

Олексін Д. Копендіум некласичних міфопрактик Дж. Р. Р. Толкіна: міфо-логічний аналіз. Українські культурологічні студії. 2024. № 1 (14). С. 32-39.

Вступ . Актуальністю та передумовою нашого дослідження є високий рівень залученості творчого компендіуму Джона Рональда Руела Толкіна в плин та конструювання сучасної культури. За останні двадцять три роки ХХІ століття артикулювано і зреалізувано багато проєктів, що у власні способи інтерпретували міфологію Дж.Толкіна. Достатньо згадати кінотрилогії Пітера Джексона "Володар Перснів" (2001–2003 рр.) та "Гобіт" (2012–2014 рр.), серію комп'ютерних ігор у різноманітних жанрах Кріса Корні, Вільяма Гордона та Джіл Екхарт "The Lord of The Rings: The Battle for Middle-earth" (2004, 2006 рр.), Еріка Гевірца "The Lord of the Rings: Conquest" (2009 р.), Джона Флемінга, Лукаса Ритінга та Руф Томанді "The Lord of the Rings: War in the North" (2011 р.).
Методи . Застосовано міфо-логіку, що полягає в інтерпретації міфу в контексті його логіки та структури (в інтерпретації "Володаря Перснів" та "Сильмариліону").
Результати . Здійснено інтерпретацію "Володаря Перснів" та "Сильмариліону" суголосно з логікою міфу через її аксіоми та закони – виявлено міфічність цих текстів через загальну відповідність аксіомам і законам логіки міфу та, відповідно, доведено логіку міфу як актуальний метод інтерпретації міфу. Артикульовано осмислення "Володаря Перснів" через структуралістський аналіз обраних варіантів розповіді: роман Дж. Толкіна, кіно П. Джексона та ігри К. Корні й В. Гордона; виявлено 12 основних міфем та аргументовано їхню значущість для міфічного наративу; міфічною матрицею інтерпретовано образи Голума, Смегола, Фарамира та Фродо, де перший являє собою неусвідомлювану Тінь будь-якого суб'єкта, другий є суб'єктом, що намагається з нею боротися, третій є суб'єктом, що поборює, а четвертий є сумою образу Героя, якому немає "просто-життя" у "просто-світі".
Висновки . Актуалізована нами міфо-логіка являє собою чинний метод інтерпретації міфу будь-якої просторової та часової категорії. Варто зазначити, що міфо-логіка, як і будь-який некласичний гуманітарно-науковий метод, не є суто ідеальною та такою, що відповість на всі запитання; звичайно, будь-яка інтерпретація є інтерпретацією – ні гірше, ні краще, однак тут питання полягає в аргументованості висновків. Наше дослідження вважаємо аргументованим, однак незавершеним, оскільки можна і слід відшуковувати нові міфеми "Володаря Перснів", нові сполуки цих міфем, по-іншому їх інтерпретувати та пояснювати. Цим демонструється невичерпність смислів міфу та потенційність міфо-логіки як методу.