ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ МІГРАЦІЇ В ХІХ-ХХІ СТОЛІТТІ

Лозова, Г. М., Клименко, В. В., & Башловка, К. А. (2025). ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ МІГРАЦІЇ В ХІХ-ХХІ СТОЛІТТІ. Теоретичні та прикладні питання економіки(1 (50)), 86–101. https://doi.org/10.17721/tppe.2025.50.9

Робота присвячена дослідженню еволюції теорії міграції у ХІХ–ХІХ століттях, аналізу її впливу на формування сучасної міграційної політики, прогнозування подальших напрямків розвитку. Основна увага приділяється трансформації наукових підходів до визначення міграції в процесі історичного розвитку. На основі історичного та міждисциплінарного підходів розкриваються ключові концепції міграції, порівнюються різні підходи до трактування міграційних процесів провідними українськими та іноземними науковцями, що дозволяє краще зрозуміти динаміку міграційних процесів у глобалізованому світі. У статті розкрито сутність, природу, основні підходи та концепції до визначення міграції. Авторами проаналізовано причини, що зумовили трансформацію теорії міграції. Досліджено вплив економічних, політичних, екологічних, соціальних та культурних факторів на міграцію в різні історичні періоди, починаючи з праць Е. Равенштейна у ХІХ столітті і завершуючи сучасними теоріями мережевої міграції, феміністичної міграції та теорії екологічного біженства. Особливу увагу приділено аналізу змін у міграційних тенденціях під впливом глобалізації, транснаціоналізації, гендернного аналізу. Проаналізовано, практичні кейси впливу теорії міграції на міграційну політику окремих країн. Охарактеризовано основні виклики, що провокують міграційні потоки у сучасних умовах. Визначено стратегічні напрями вдосконалення міграційної політики України з урахуванням євроінтеграційних процесів та міжнародного досвіду. Автори підкреслюють важливість інтеграції міждисциплінарних підходів до вивчення міграційних процесів і гармонізації законодавчої бази з європейськими стандартами. На основі дослідження запропоновано рекомендації щодо адаптації міграційної політики України для сприяння післявоєнній відбудові країни, відновлення людського капіталу та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. В процесі дослідження автори дійшли до висновків, що міграційна політика України має на сьогоднішній день фрагментарний характер, не здатна справитися із тими викликами, які стоять перед країною сьогодні, зокрема поверненням українців, що мігрували протягом 2022-2024 років, подолання дефіциту трудових ресурсів за рахунок мігрантів, що негативно впливає як на економічний розвиток країни під час війни, так і післявоєнну відбудову. У роботі запропоновано пропозиції та рекомендації щодо використання дієвих інструментів та заходів, що могли б прискорити позитивні зрушення в міграційній політиці України.