ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНИЙ ВПЛИВ КОНЦЕПТУ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ КІНЦЯ XIX - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТЬ

Tsiurupa, M. (2020). IDEOLOGICAL AND POLITICAL INFLUENCE OF THE CYRIL AND METHODIUS BROTHERHOOD’S CONCEPT ON THE FORMATION OF THE NATIONAL MILITARY SPHERE AT THE END OF THE 19h – AT THE FIRST HALF OF THE 20th CENTURY. Almanac of Ukrainian Studies(26), 94–100. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.26.14

Засновуючись на ідеях історизму та наступності у розвитку політичних і наукових концепцій у статті простежено вплив концепту кирило-мефодіївців відносно створення незалежної держави на принципах визнання національної самобутності українського народу, його провідної ролі у звільнені від царату всіх слов’янських народів та вибору демократичних інституцій і устрою держави за прикладом федерації Штатів Північної Америки. На цій основі розкрито подальша гуманістична традиція українства у створенні власної військової сфери. Недостатня увага до неї мала відомі сумні наслідки – неспроможність захистити революційні надбання часів громадянської війни 20-х років минулого століття, поразка національно-визвольного збройного опору сталінсько-більшовистському режиму 30-40-х рр. ХХ ст. на Заході України, відсутність модерної воєнної доктрини на перетині ХХ – ХХІ століть та ослаблена воєнна організація, яка попервах не могла достойно протистояти російській агресії на Сході України.Однак позитивний вплив кирило-мефодіївців на цю ділянку національного духу та буття полягав у поштовху нового покоління борців, гуманістів, вчених до активізму та створення теорії (доктрини) української національної військової сфери. Концепт кирило-мефодіївців полягав у синхронному визвольному руху українців разом з іншими слов’янськими народами, щоб сумісно протистояти царату та спиратись на силу озброєного народу, не розробляючи питання армії, військової організації у цілому. Згідно методологічної настанови оцінювати доробок попередників не за помилками, а відповідно того, що зроблено, розкрито гуманістичну тенденцію ставлення до боротьби за волю у видатних членів товариства. Кирило-мефодіївці надихали (Іпокрена) нове покоління борців, гуманістів, вчених «київської» воєнно-теоретичної школи до обґрунтування особливостей української національної військової сфери. Вже наступному поколінню українських мислителів вдалось реалізувати нагальну потребу створення теоретичних основ військової сфери на межових засадах синтезу демократизму, гуманізму, революційної романтики членів Кирило-Мефодіївського товариства з суворими вимогами військової необхідності.