ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: НОВЕЛИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
13 червня 2025 р.
Автор(и) :
МЕЛЯНЧУК, Марина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
129
Випуск :
1
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
38
Кінцева сторінка :
44
Цитування :
[APA 7] МЕЛЯНЧУК, М. (2025). ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: НОВЕЛИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 129(1), 38–44. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/1.129-7
[ДСТУ] МЕЛЯНЧУК М. ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: НОВЕЛИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies. 2025. Т. 129, № 1. С. 38—44. DOI: 10.17721/1728-2195/2025/1.129-7 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Розвідка присвячена малодослідженим аспектам цифровізації цивільного судочинства, зокрема забезпеченню можливості виконання судових рішень через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", статусу електронних довіреностей і вимогам, що до них ставляться в межах судового процесу, а також ризикам використання штучного інтелекту в цивільному процесі. Проаналізовано термінологічне розмежування понять "цифровізація" та "діджиталізація" у контексті судочинства, відсутність нормативної визначеності та єдиного підходу в доктрині щодо зазначених понять. Стаття спрямована на розвиток наукових досліджень у цій сфері та підвищення правової обізнаності фахівців. Методи. У процесі підготовки статті застосовано діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний та інші методи наукового пізнання, які сприяли всебічному дослідженню окремих аспектів цифровізації цивільного судочинства. Результати. Проведене дослідження підтвердило, що цифровізація є стратегічним напрямом реформування судової системи України, зумовленим як глобальними тенденціями розвитку інформаційних технологій, так і національними викликами, спричиненими пандемією COVID-19 і повномасштабною війною. Запропоновано підхід до розмежування понять "цифровізація" та "діджиталізація", акцентовано увагу на необхідності усунення термінологічних прогалин законодавства. Дослідження засвідчило, що, незважаючи на позитивні кроки на шляху до поліпшення ситуації з виконанням судових рішень, міжнародний досвід лишається актуальним для запозичення. Проаналізовано судову практику щодо довіреностей, сформованих через підсистему Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи "Електронний суд", а також виокремлено ризики, які виникають навколо ідей із впровадженням штучного інтелекту у сферу правосуддя. Висновки. Цифровізація судової системи є неминучою, але потребує комплексного підходу. Важливо усунути нормативні прогалини щодо визначення понять "цифровізація" та "діджиталізація", чітко регламентувати статус електронних довіреностей, а також розробити правові механізми інтеграції штучного інтелекту, не порушуючи фундаментальні принципи судочинства.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
359.67 KB
Контрольна сума :
(MD5):518c6eb4d0b76896a4892b4a0efaa34f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International