ТОКЕНІЗОВАНІ ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ СТАЛИХ ФІНАНСІВ ТА ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ ПРЕМІЇ

Намонюк, В., Матей, В. (2025). TOKENISED GREEN BONDS IN THE ARCHITECTURE OF SUSTAINABLE FINANCE AND THE FORMATION OF THE GREENIUM. Аctual Problems of International Relations, 1(165), 172–181. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.172-181

У статті запропоновано аналітичну рамку для токенізованих зелених облігацій, у центрі якої перебуває «greenium» як результат ринкової рівноваги, а не як автоматична премія за маркування. Рамка пояснює, за яких умов токенізація здатна впливати на ціноутворення зеленого боргу, а не лише оцифровувати випуск. Доведено, що greenium формується взаємодією трьох каналів: (1) ліквідності та мікроструктури ринку, включно з фінальною розрахунковою визначеністю й інтероперабельністю з основною кастодіальною та посттрейдинговою інфраструктурою; (2) довіри до «зелених» тверджень, що залежить від вартості та якості верифікації, цілісності розкриття інформації та аудитовності доказів щодо розподілу коштів і впливу; (3) фрикцій життєвого циклу інструменту – витрат на емісію, обслуговування, звітність і assurance. На прикладі суверенних і корпоративних кейсів показано, що масштабованість і доступність для інвесторів є критичними для зниження «новизняних» дисконтів ліквідності, тоді як правове визнання цифрового реєстру та даноцентрична архітектура звітності підсилюють канал довіри. Окремо обґрунтовано роль грошових сурогатів, стейблкоїнів і CBDC як розрахункових активів для DvP у токенізованих ринках. Для України зроблено висновок, що токенізація є найбільш виправданою там, де вона підвищує верифіковану прозорість і знижує вартість звітності без втрати інтероперабельності.